Заява членів Громадянської платформи солідарності про загрози киргизьким правозахисникам Толекан Ісмаїловій і Азізі Абдурасуловій

Ми, члени Громадянської Платформи Солідарності (ГПС), інші правозахисні НДО та правозахисники вкрай стурбовані погрозами на адресу провідних киргизьких правозахисниць Толекан Ісмаїлової і Азізи Абдурасулової у зв’язку з їх участю в Нараді ОБСЄ з людського виміру 2016 і закликаємо до прийняття негайних і ефективних заходів для забезпечення їхньої безпеки.

20 вересня 2016 року на Робочій сесії Наради ОБСЄ з людського виміру “Міжнародні пакти з прав людини і їх важливість для людського виміру” виступила голова правління Правозахисний рух “Бір Дуйно-Киргизстан” Толекан Ісмаїлова.

Вона висвітлила ситуацію з правами людини в Киргизькій Республіці, зазначила про звуження політичного простору в країні, ігнорування рекомендацій конвенційних органів ООН, зупинилася на ситуації з жінками і дітьми внутрішніх і зовнішніх мігрантів та озвучила рекомендації як уряду Киргизстану, так і Росії, і Казахстану.

Під час її виступу інша киргизька правозахисниця, голова правозахисного центру “Килим Шами” Азіза Абдурасулова допомогла їй показати фотографії жінок і дівчаток з Киргизстану, які заживо згоріли під час пожежі в друкарні в російській столиці.

Під час виступу пані Ісмаїлової поруч з нею сидів і також виступив інший учасник Наради ОБСЄ Кадиржан Батиров, етнічний узбек із Киргизстану, наразі час має статус біженця в Швеції. Він був на законних підставах зареєстрований як учасник Наради, оскільки запит Киргизької Республіки на його розшук по лінії Інтерполу і екстрадицію був відхилений як політично мотивований.

Виступ пана Батирова викликав різку реакцію делегації Киргизької Республіки, що висунула претензії організаторам Наради у зв’язку з участю пана Батирова в Нараді.

Після цього в Киргизстані на адресу пані Ісмаїлової і пані Абдурасулової почалися погрози, причому вони були пов’язані тільки з тим фактом, що пані Ісмаїлова сиділа поруч з паном Батировим, “неправильно”, з точки зору опонентів, реагувала на його виступ і тут же знаходилася пані Абдурасулова.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, прес-служба МВС Киргизстану підтвердила, що відомство почало “оперативну роботу” щодо притягнення до відповідальності “громадян Киргизстану”, що сиділи поруч з Батировим 20 вересня, під час його виступу на заході ОБСЄ у Варшаві.

“Оперативна” робота почалася після заяв депутатів киргизького парламенту Максата Сабирова і Руслана Казакбаева, які зажадали притягнення правозахисниць до кримінальної відповідальності, хоча представник МВС КР заперечував таку можливість.

Одночасно в соціальних мережах у Киргизькій Республіці розгорнулася справжня травля правозахисниць, а молоді киргизькі “патріоти” загрожують зустріти їх в аеропорту і “розібратися”.

Ми категорично протестуємо проти будь-яких загроз правозахисникам в Киргизькій Республіці та вимагаємо дотримання їхніх прав і забезпечення безпеки відповідно до її міжнародних зобов’язань.

Ми закликаємо офіційну делегацію Киргизької Республіки зробити заяву про гарантії безпеки Толекан Ісмаїлової і Азізи Абдурасулової.

Ми закликаємо делегації держав-учасниць ОБСЄ висловити своє ставлення до погроз з боку посадових осіб Киргизької Республіки щодо киргизьких правозахисниць і закликаємо керівництво БДІПЛ ОБСЄ і головування Німеччини в ОБСЄ вжити необхідних заходів для того, щоб їхня безпека була забезпечена під час перебування у Варшаві і після повернення у свою країну.

***

Заява відкрита для приєднання інших членів ДПС, представників інших правозахисних організацій і окремих правозахисників.

підписи:

Євген Жовтіс, Казахстанське міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності (Казахстан)

Аветік Ішханян, Гельсінський Комітет Вірменії (Вірменія)

Жеміс Турмагамбетова, Хартія за права людини (Казахстан)

Костянтин Баранов, Міжнародний молодіжний правозахисний рух (Росія)

Амангельди Шорманбаєв, Міжнародна правова ініціатива (Казахстан)

Анара Ібраєва, “Кадир-Касіет” (Казахстан)

Брижіт Дюфор, Міжнародне партнерство з прав людини (Бельгія)

Пепійн Геррітс, Нідерландський Гельсінський комітет (Нідерланди)

Вадим Пивоваров, Асоціація УМДПЛ (Україна)

Артур Сакунц, Ванадзорський офіс Гельсінкської громадянської асамблеї

Олександра Матвійчук, Центр громадянських свобод (Україна)

Наталя Таубіна, Фонд “Громадський вердикт” (Росія)

Івар Дале, Норвезький Гельсінський комітет (Норвегія)

Олександра Делеменчук, Аналітичний центр міжетнічного співробітництва і консультацій (Грузія), Українська Гельсінська спілка з прав людини (Україна)

Марія Ясеновська, ХОФ “Громадська Альтернатива” (Україна)

Данута Пшівара, Гельсінський фонд з прав людини (Польща)

Лейла Алієва, Регіональний центр стратегічних досліджень (Грузія, Азербайджан)

Алекс Постіца, Асоціація Promo-LEX (Молдова)

Антоніна Маслико, Білоруський будинок прав людини (Литва)

Юрій Джібладзе, Центр розвитку демократії і прав людини (Росія)

Расул Джафаров, Клуб з прав людини (Азербайджан)

Олександр Верховський, Інформаційний-аналітичний центр “Сова” (Росія)

Данило Мещеряков, Московська Гельсінкська група (Росія)

Нігини Бахрієва, Громадський фонд “Нотабене” (Таджикистан)

Ніл Кларк, Minority Rights Group Europe

Ізабела Кісіч, Гельсінський комітет за права людини в Сербії

Юрате Гузевічуте, Моніторинговий інститут з прав людини (Литва)

Сардар Багішбеков, Громадський фонд “Голос свободи” (Киргизстан)

Ділрабо Самадова, “Офіс громадянських свобод” (Таджикистан)

Стефан Мелле, Німецько-російський обмін (Німеччина)

Юрій Середа, Інститут “Республіка” (Україна)

Тетяна Печончик, Центр інформації з прав людини (Україна)