Що держава має вдіяти вже цього року для захисту постраждалих від війни – рекомендації правозахисників

У 2022 році держава має здійснити 11 пріоритетних кроків для захисту українців, які постраждали від війни та окупації. Серед них – ратифікація Римського статуту. Про це заявили правозахисники 1 лютого під час пресконференції в Києві. 

Як зазначила Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA, саме цього дня розпочинає свою роботу 7-ма сесія Верховної Ради України ІХ скликання. Тому експерти Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб, підготували рекомендації для парламентарів та аналіз відповідних законопроєктів, які наразі перебувають на розгляді у Верховній Раді.

Альона Луньова. Фото: ZMINA

За словами голови правління Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, торік парламент ухвалив низку важливих законопроєктів, які спрямовані на захист українців в окупації, скасування дискримінаційних норм щодо мешканців окупованих територій, розширення можливостей для отримання ними освіти тощо. Проте залишаються й інші важливі питання, які треба врегулювати новими законами вже цього року. 

Ольга Скрипник. Фото: ZMINA

“Насамперед це ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та покращення санкційного законодавства стосовно осіб, причетних до грубих та масових порушень прав людини на окупованих територіях. Країні також необхідна ефективна система розшуку людей, зниклих безвісти внаслідок агресії РФ. Ще важливо запровадити адміністративну процедуру визнання фактів народження та смерті на окупованих територіях і компенсацію за зруйноване майно”, – прокоментувала Скрипник.

Віолета Артемчук, координаторка ГО “Донбас-СОС”, зауважила, що рекомендації базуються безпосередньо на численних запитах від громадян, постраждалих через війну, і багато запитів стосується проблеми отримання освіти.

Віолета Артемчук. Фото: ZMINA

“Саме від дій уряду залежить доля молоді, яка залишилася в окупації. Для тих, хто зараз закінчує школу на цих територіях, має бути чітка та зрозуміла інформація про те, як вони можуть вступити до українських університетів. А для тих, хто вже отримав професію на окупованих територіях, повинен існувати механізм підтвердження цих кваліфікацій. Наразі вони не можуть влаштуватися на роботу на контрольованій території, а тому вимушені залишатися в окупації”, – додає Артемчук.

Окрім рекомендацій, які має реалізувати держава, правозахисники підготували дорожню карту законопроєктів та скерували ці пропозиції до народних депутатів. Дорожня карта має вигляд світлофора, де зелена частина – це список законопроєктів, ухвалення яких підтримують правозахисники, жовта – проєкти, що мають бути доопрацьовані, і червона – які парламент має відхилити. 

На думку юристки громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марії Красненко, дорожня карта є практичним інструментом для парламентарів: “На ухвалення “зелених” законопроєктів очікують жителі України по обидва боки лінії розмежування. Йдеться про проєкти, спрямовані на забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема в частині їхнього визнання членами громади, про захист права власності осіб, постраждалих від збройної агресії, статус і соціальний захист постраждалих дітей”.

Марія Красненко. Фото: ZMINA

Водночас більша частина законопроєктів у цій сфері потребує доопрацювання або відхилення. 

Детальніше про дорожню карту законопроєктів та про 11 пріоритетних кроків для держави. 

Відео з пресконференції

Довідково. До складу Коаліції організацій, які опікуються захистом прав людини в умовах збройного конфлікту, входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “Крим СОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.