Правозахисники представили звіт про становище ЛГБТ+ в Україні у 2021 році
За підсумками звіту Правозахисного ЛГБТ Центру “Наш світ” про становище ЛГБТ+ в Україні у 2021 році, кількість гомофобних та трансфобних правопорушень знижується другий рік поспіль, але ситуація з їх розслідуванням залишається вкрай незадовільною.
У 2021 році був задокументований 141 випадок нападів, дискримінації та інших порушень прав ЛГБТ+ людей в Україні. Це декілька менше ніж у 2020 році і майже втричі менше ніж у 2019 році (369 випадків).
Про це 10 лютого повідомив експерт Центру “Наш світ” Олександр Зінченков під час презентації щорічної доповіді про становище ЛГБТ+ в Україні. На його думку, зменшення задокументованих інцидентів пояснюється карантинними обмеженнями, пов’язаними з пандемією.
Так само, порівняно з попереднім роком, у 2021 році вдвічі зменшилася кількість нападів на ЛГБТ-центри та заходи з боку праворадикальних та консервативних угруповань — 12 проти 24. На одеському Марші рівності 28 серпня стало помітно, що правоохоронці перейшли до проактивного захисту таких акцій від насильства, блокуючи фізичну можливість організованих нападів на них, а також жорстко та ефективно відповідаючи на агресію з боку праворадикалів. Свою нову тактику поліція успішно повторила на Маршах Рівності у Харкові 12 вересня та Києві 19 вересня.
Ситуація з розслідуванням злочинів та інцидентів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, втім, залишається незадовільною, зауважив експерт Центру “Наш світ” Андрій Кравчук: “Поліцейські часто відмовляються навіть реєструвати повідомлення про здійснення таких правопорушень, а якщо розслідування вже ж таки починається, воно здебільшого проводиться вкрай повільно, неефективно та без врахування мотиву нетерпимості у діях правопорушників”.
У 2021 році Центр “Наш світ” провів дослідження ефективності правового захисту від злочинів з мотивів нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності в контексті українського законодавства та правозастосовної практики. Виявилося, що за останні 3 роки у 38% випадків поліція навіть не починала розслідування після повідомлення про можливе скоєння злочину з мотивів гомо/трансфобії. Лише у 3,3% випадків розслідування проводилося за статтею 161 Кримінального кодексу, однак жодного разу це не призвело до висунення обвинувачення за цією статтею — наразі єдиною правовою “зачіпкою”, що дозволяє врахувати мотиви нетерпимості за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності при скоєнні злочину.
“Очевидно, що наявне кримінальне законодавство просто не надає можливості для врахування таких мотивів при розслідуванні злочинів та покаранні правопорушників. МВС нарешті розробило законопроєкт 5488, який має виправити ці системні недоліки, однак його ухвалення Верховною Радою гальмується через спротив консервативно-релігійного лобі. Велика частка діяльності ЛГБТ+ руху у 2021 році була присвячена саме адвокації ухвалення цього законопроєкту, що також підтримується правозахисними і міжнародними організаціями та стратегічними партнерами України”, — зазначив Кравчук.
Адвокатка, представниця ГО “Інсайт” Оксана Гузь зауважила, що у випадках злочинів з мотивів нетерпимості, на відміну від звичайних злочинів, одразу виникає певний спротив з боку правоохоронців, які мають їх розслідувати. Причинами можуть бути як недостатня підготованість до розслідування цього специфічного різновиду злочинів, так і відсутність політичної волі — яка, втім, з’являється, якщо до конкретного випадку привертається увага суспільства та державної влади.
Юлія Лісова, адвокатка Української Гельсінської спілки з прав людини, відзначила певне поліпшення комунікації з поліцією та прокуратурою щодо розслідування злочинів ненависті, яке спостерігається останнім часом, але, за її словами, кардинальних змін у цій сфері поки що непомітно. Як зазначає Лісова, великою проблемою є “вигоряння” потерпілих, які стикаються з нескінченними затримками у розслідуванні та судовому розгляді своїх справ, що відбиває у них будь-яке бажання захищати свої права законними способами.
Координаторка проєктів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна розповіла про результати моніторингу переслідувань громадських активістів і правозахисників. У 2021 році було зафіксовано 108 таких випадків, а найбільш небезпечним виявився захист прав ЛГБТ+ спільноти – вперше за весь період моніторингу, починаючи з 2016 року.
Людмила Янкіна“За даними нашого звіту, найчастіше ЛГБТ-активістів залякують, погрожують, вони часто стикаються з кіберпереслідуванням. І поліція майже ніяк не реагує на ці факти”, — додала Янкіна.
Євгенія Ільїнська, членкиня правління жіночого об’єднання “Сфера”, відзначила, що принципових зрушень щодо розслідування гомо/трансфобних нападів у Харкові останнім часом не відбулося. Однак, змінилася поведінка нападників – вони почали приховувати свої обличчя, тоді як раніше абсолютно не побоювалися переслідування з боку правоохоронців.
Андрій Кравчук наголосив на змінах у міжнародній політичній ситуації, що стосується захисту прав ЛГБТ+: у минулому році основні партнери та союзники України стали приділяти цим питанням все більше уваги та ухвалили офіційні політики у цій сфері, які тепер обумовлюють принципи їх співпраці з Україною. Зокрема, положення про боротьбу з дискримінацією та насильством проти української ЛГБТ+ спільноти увійшли в спільну заяву президентів України та США, а також Хартію стратегічного партнерства Україна — США.
“Подобається це комусь чи ні, але врахування та захист інтересів ЛГБТ+ людей вже стали одним із принципів сучасної міжнародної політики, принаймні серед країн вільного світу”, — зауважив Андрій Кравчук. — “Потурання релігійно-консервативним силам всередині України, які намагаються блокувати будь-які кроки по боротьбі з гомо/трансфобією та досягненню рівноправ’я для ЛГБТ+ осіб, можуть лише загальмувати процес інтеграції нашої країни до цього світу та грають на руку Москві, яка намагається використати гомофобні настрої в українському суспільстві для утримання нашої країни у своїй сфері свого впливу”.
Дивіться відео з презентації звіту.
Фото обкладинки: Pavlo Gonchar
