До чого має бути готова держава при розслідуванні воєнних злочинів Росії: думки правозахисників

Росія щодня вчиняє воєнні злочини на території України, та наразі у держави відсутні ефективні механізми розслідування таких злочинів та притягнення відповідальності за це. Попри це, не можна повністю покладатися на Міжнародний кримінальний суд, бо він буде розслідувати конкретні кейси, а десятки тисяч злочинів залишаться для розслідування на національному рівні. Тому держава вже зараз має думати, як бути з такою кількістю воєнних злочинів, аби не залишити їх просто в історії, та як посилити спроможність національних правоохоронних і судових органів. 

15 червня це обговорювали правозахисники, які мають багаторічний досвід документування воєнних злочинів.  

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зауважила, що також існують проблеми безпосередньо під час документування злочинів. Зокрема тому, що зараз з’явилися новоокуповані території, до яких немає доступу у правозахисників. За словами Печончик, до 24 лютого 2022 року українські правозахисники мали змогу проводити моніторингові місії у Криму. Також порушення документували російські колеги. Наразі такої можливості немає через велику небезпеку для життя.

“Крім того, ми не маємо достовірної інформації щодо депортованих в Росію українців, у нас відсутні способи документування цього. Також проблемним є прихований характер таких злочинів, як зґвалтування, які дуже важко документувати”, — поділилася експертка. 

Серед організацій, які документують злочини Росії, і Харківська правозахисна група (ХПГ). Вони з 2014 року займалися моніторингом порушення прав цивільних і випадків пошкодження або зруйнування житлових будинків у Луганській і Донецькій областях, а зараз в рамках коаліції “Трибунал для Путіна” документують злочини в Харківській області, Маріуполі та Києві.

Директор ХПГ Євген Захаров каже, що наразі в їхній базі більше дев’яти тисяч епізодів. Є складнощі, зокрема, зі збором інформації в Маріуполі через тривалу відсутність інтернету у місті. Проте навіть у у Маріуполі документатори вже зібрали більше 1100 злочинів. Захаров додає, що масштаб злочинів такий, що його фактично дослідити просто неможливо.

На думку виконавчого директора “Trouth Hounds” Романа Авраменка, представники громадянського суспільства можуть створити узагальнену електронну база документування, де будуть зібрані всі злочини, а прокурори і слідчі будуть з цією базою працювати.

Під час документування злочинів, коли експерти виїжджають на один епізод, можуть відкритися ще десятки інших епізодів, каже виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.

За підсумками дискусії планується розробити документ позитивних та негативних практик документування та розслідування міжнародних злочинів, а також напрацювати рекомендації для правозахисних організацій, органів влади та інших залучених до цього процесу. 

Відео із заходу дивіться тут.