Як студенти-журналісти пізнавали систему правозахисту в Україні “наживо”

Яка роль медіа в адвокаційних кампаніях та в захисті прав людини? Українські та міжнародні правозахисні організації – у чому спільне та відмінне? Яка вона – стратегічна робота команди омбудсмана в захисті прав людини? У пошуку відповідей студенти Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка відвідали Офіс Уповноваженого з прав людини, Amnesty International та Центр громадянських свобод.

Правозахисний тур для молоді організований спільно з Інститутом журналістики та Центром інформації про права людини. 

Найперше завітали до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відкритість Офісу до громадськості, та медіа зокрема, – значить на одну перешкоду менше у вирішенні системних проблем у сфері прав людини. А їх в Україні чимало, зауважує керівник Секретаріату Уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко.

“Ми щодня отримуємо 200–300 скарг про порушення різних прав. Відверто кажучи, це велике навантаження на роботу Офісу. Але так ми можемо бачити зріз проблем, системних проблем, і намагатися впливати на їхнє вирішення”, – додає Крикливенко.

Про особливості роботи української правозахисної організації, унікальний досвід Євромайдан СОС, особисту відповідальність розповіла голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

“Чи буде наступний Майдан? І який він буде? Усе залежить від нас. Чи ми ходимо по колу, коли раз на 10 років збирається Майдан, а потім панує авторитаризм… Чи ми своїми діями, відповідальністю розриваємо це порочне коло… У виборі своєї професії, у підготовці статтей, у житті – просто будьте чесними…”, – зауважує координаторка Євромайдан СОС Олександра Матвійчук. І додає: “Змінюють світ не знання, світ змінюють цінності”.

Координаторка Amnesty International з росту та активізму Леся Харченко звернула увагу студентів на сильні сторони міжнародної адвокації. Зокрема, розповіла про важливість прямої дії на прикладі марафону написання листів.

“Коли ми пишемо листи – сотні тисяч листів  ув’язненим Олегу Сенцову чи Олександру Кольченко, – ми тим самим показуємо прокурорам, слідчим, суддям, що пам’ятаємо про затриманих, і що багато людей знають про них. Що не можна тишком-нишком винести вирок, тишком перевести в Сибір, а потім… випадково людина загубилася. Коли після звільнення Геннадій Афанасьєв завітав до нас у гості, а на його підтримку ми також писали листи, він дуже щиро дякував і сказав: “Листи надзвичайно важливі для політзека”.

В Amnesty студентів також запрошували долучитися до написання листів – це найменше і найпростіше, що може зробити кожний.

“Ці зустрічі – лиш одна з точок дотику медіа та правозахисту. І чим більше буде таких зустрічей, тим права людини стануть ближчими і зрозумілими”, – переконана кураторка навчальної дисципліни “Правозахисна журналістика”, головна редакторка сайту Центру інформації про права людини Ірина Виртосу. За підтримки доцента кафедри соціальних комунікацій Костянтина Шендеровського частими гостями Інституту журналістики стали українські правозахисники та громадські активісти. Так, у гостях вже побували Максим Буткевич, Ірина Славінська, Святослав Шеремет, Юлія Сачук, Володимир Азін та інші.