У парламенті за участі ZMINA пройшли комітетські слухання на тему Криму
22 вересня у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин відбулися слухання на тему: “Деокупація та реінтеграція тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: нові виклики в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України”. До заходу також долучилася адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Ілюстративне зображенняВ ході свого виступу Луньова зупинилася на трьох ключових питаннях, які варто вирішити вже зараз для забезпечення сталої деокупації та реінтеграції деокупованої території Криму.
По-перше, вона зазначила, що від початку широкомасштабної збройної агресії проти України Верховна Рада України прийняла низку змін до Кримінального Кодексу України, які можуть непропорційно негативно вплинути на мешканців територій, які були окуповані ще в 2014 році, зокрема, і території Криму.
Йдеться про статтю 111-1 КК України (“Колабораційна діяльність”), 111-2 КК України (“Пособництво державі-агресору”), 436-2 КК України (“Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників”). Всі ці нові статті Кримінального Кодексу були прийняті в першу чергу для упередження можливої співпраці громадян України на територіях, які були зайняті армією РФ після 24 лютого 2022 року.
Але застосування цих статей щодо мешканців окупованого Криму без урахування особливостей і наслідків триваючої окупації несе суттєві ризики, переконана Луньова: “Так само, як і нові ініціативи Уряду щодо криміналізації отримання паспорту громадянина РФ. До цих ініціатив варто відноситися дуже обережно і прораховувати можливі наслідки і ризики для населення окупованих територій”.
По-друге, необхідно звертати увагу на нові обставини і проблеми, які виникають внаслідок широкомасштабної збройної агресії для мешканців окупованого Криму. Зокрема, це питання примусової мобілізації, яка почалася 21 вересня і торкнулася тисяч кримчан, більшість з яких є громадянами України. Україна закликає тих, кого мобілізували, здаватися в полон ЗСУ.
“Але наразі ми бачимо, що особи, які були захоплені в полон, притягуються до кримінальної відповідальності, їх звинувачують у державній зраді за участь у війні на боці Росії. Втім, розуміючи примусовий характер мобілізації і те, що це є воєнним злочином, необхідно вивчити це питання і обов’язково змінити як слідчу і судову практику розгляду подібних справ. Крім того, необхідно внести відповідні зміни до Кримінального Кодексу України”, — продовжує Альона Луньова.
По-третє, це питання паспортизації громадян України, що проживають на території Криму. Відсутність українських документів документів, зокрема, паспортів, не нова проблема, проте вона суттєво загострилася після початку широкомасштабної війни. Наразі є ситуації, коли повнолітні українські громадяни з Криму опиняються на територій країн Європейського Союзу, Грузії, Казахстану, а єдиним документом, який може підтверджувати їхній зв’язок з Україною, є свідоцтво про народження.
Адвокаційна директорка ZMINA каже, що в такій ситуації громадяни України зазвичай не можуть ані оформити посвідчення на повернення в Україну, ані оформити паспорт громадянина України через неможливість проведення процедури ідентифікації особи, яка має бути змінена з урахуванням особливостей проживання особи в умовах тривалої окупації. Або має бути прийняте політичне рішення закликати таких громадян повертатися в Україну на підставі наявних документів і вже в Україні проходити всі необхідні процедури для оформлення паспортних документів.
Дивіться відео із комітетських слухань.
