Пошук зниклих: у Гаазі провели навчальний семінар для українських громадських організацій
З 1 по 10 квітня в Гаазі Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти осіб (МКЗБ) провела навчальний семінар для представників громадських організацій з України. У заході також узяла участь журналістка ZMINA Еліна Суліма, яка займається темою насильницьких зникнень українців від рук росіян.
Основна мета заходу полягала в тому, щоб ознайомити представників українських ГО з досвідом МКЗБ у пошуку зниклих безвісти осіб. Крім цього, організатори семінару розповіли його учасникам про їхню ініціативу щодо надання допомоги в ідентифікації тіл загиблих під час російсько-української війни. Присутні на семінарі мали можливість поспілкуватися з представниками Міжнародного кримінального суду та Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.
Під час семінару Еліна Суліма розповіла про специфіку роботи ZMINA: “Ми ретельно документуємо злочини Росії: викрадення, тортури, зґвалтування, вбивства, депортації тощо. Для цього ми створили власну базу даних, яка постійно оновлюється і доповнюється. До неї ми додаємо інформацію як з відкритих джерел, так і з польових досліджень та поглиблених інтерв’ю. Наразі нам вдалося зібрати 503 кейси”.
Вона додала, що команда організації регулярно виїжджає в польові місії і збирає свідчення людей, які постраждали від дій російських злочинців: “Ми проводимо фото-, аудіофіксацію цих злочинів. Якщо говорити про фото, то це сліди на тілі від катувань, місця, де незаконно утримували та катували людей, знаряддя тортур тощо. Аудіофіксація дозволяє нам відтворити перебіг подій очима безпосередніх учасників. Завдяки такій комбінації в нас виникає якомога повніша картина в тій чи іншій місцевості”.
Оскільки МКЗБ займається лише питаннями зниклих безвісти, в організації є власна ДНК-лабораторія, де тіла, знайдені в масових або одиничних похованнях, ідентифікують за допомогою ДНК-зразків. До цих досліджень також залучені археологи, антропологи та патологоанатоми. Вони проводять розкопування та роблять попередній аналіз кісток, узятих з місць поховань. Ці ж експерти визначають вік, стать та можливі причини смерті знайдених останків. Під час семінару представники організації детально розповіли про особливості функціонування своєї ДНК-лабораторії, а також провели оглядовий тур її приміщенням. Наразі в лабораторії зберігається 130 тисяч біозразків, зокрема з України.
МКЗБ пропонує створити в Україні банк ДНК-зразків для рідних безвісти зниклих осіб. Для цього планується брати декілька зразків біоматеріалів у різних членів однієї родини (наприклад, матері, батька та сестри / брата). У майбутньому це допоможе швидше ідентифікувати тіла вбитих та закатованих.
“Дуже важливо правильно проводити розкопки та ексгумацію тіл, які були виявлені на місці злочину. Також потрібно робити професійну медичну експертизу та все ретельно задокументувати, щоб зібрати переконливу доказову базу для розгляду в міжнародних судах. Усі зібрані дані можна пов’язати з місцем злочину та скоєними злочинами. Ми можемо зробити більше, якщо будемо працювати разом. Все це дозволить нам прискорити та зробити ефективнішим процес ідентифікації тіл, які вже застосовуються в Україні”, – зазначили в МКЗБ.
Мандат організації дозволяє забезпечити ефективну співпрацю між державними та неурядовими організаціями в пошуку зниклих осіб. Свого часу МКЗБ займалася збором даних про воєнні злочини, скоєні на Балканах, в Африці, Латинській Америці та Сирії. У колишній Югославії завдяки зусиллям МКЗБ вдалось ідентифікувати 75% осіб, які до цього вважалися безвісти зниклими. На основі отриманих доказів міжнародний трибунал у справах колишньої Югославії зміг провести ефективне розслідування та притягнути до відповідальності причетних до скоєння цих злочинів. Також МКЗБ була залучена до розслідування збиття російськими військовими рейсу МН-17.
“У колишній Югославії загинуло 100 тисяч людей. Після війни люди почали повертатися додому, що дозволило нам зібрати якісні зразки ДНК та створити на основі них базу даних”, – розповіли в МКЗБ.
Представники організації також розповіли про створення ними міжнародної бази даних зниклих безвісти та НКО “Інститут сім’ї” на Балканах. Вони сподіваються, що в Україні також буде створений єдиний реєстр зниклих осіб, завдяки чому полегшиться їхня ідентифікація.
Організатори зазначили, що збирати дані та проводити розслідування потрібно вже зараз, поки ще триває війна. Це дозволить Україні швидше знаходити зниклих та ефективніше ідентифікувати тіла загиблих осіб. Так Україна зможе оперативно зібрати доказову базу воєнних злочинів, скоєних росіянами на її території, та відразу ж подати справи до міжнародних судів. Що швидше ці справи будуть розглянуті, то скоріше можна буде покарати всіх винних у злочинах. Для прискорення цього процесу необхідно, щоб між МКЗБ та урядом України була підписана угода про співпрацю.
“Україна – це перша країна, у якій фіксація злочинів почалася в процесі війни. І проблема зниклих безвісти – це лише частина всіх воєнних злочинів, які відбуваються під час збройних конфліктів. Але ми хочемо працювати з вами саме щодо теми зниклих безвісти, і ми сподіваємося, що ви долучитеся до такої співпраці. Звісно, ми маємо фіналізувати нашу угоду з урядом України, щоб ми могли легально працювати в цій сфері. Ми маємо розуміти: що простіший алгоритм пошуку зниклих безвісти, то більше буде залучених сімей зниклих безвісти до цього процесу”, – зазначає генеральна директорка МКЗБ Кетрін Бомбергер.
Наразі МКЗБ проводить інформаційні заходи в декількох українських містах, зокрема в Дніпрі та Львові. У травні в Києві планується проведення тренінгу зі стратегічного планування, під час якого будуть остаточно визначені основні завдання організації, розроблений план подальших дій та сформований список учасників заходу, який відбудеться в червні в Гаазі.