Катування на окупованих територіях України: ZMINA представила звіт та свідчення потерпілих в ОБСЄ

24 квітня в межах ІІ Додаткової зустрічі ОБСЄ з питань людського виміру Центр прав людини ZMINA спільно з Медійною ініціативою за права людини, Всесвітньою організацією проти тортур (OMCT) та Фундацією Будинків прав людини провели спеціальний захід на тему “Катування на окупованих територіях України як злочини проти людяності та воєнні злочини: аналіз та свідчення потерпілих”.

Фото: Центр прав людини ZMINA

Під час заходу Єлизавета Сокуренко, координаторка напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA, зазначила, що російські військові систематично застосовують тортури та жорстоке поводження стосовно українських цивільних. Таким чином, зокрема, окупанти намагаються виявити громадян, нелояльних до окупації, та придушити цивільний спротив.

За словами Сокуренко, ZMINA з колегами провели 57 глибинних інтерв’ю з потерпілими та свідками тортур. Також організація задокументувала понад 400 повідомлень про такі випадки з відритих джерел.

“Наш аналіз показав, що методи та обставини катувань, а також умисно створені нелюдські умови утримання однакові для різних областей України. Зокрема, Харківської, Херсонської, Запорізької та Донецької, низка населених пунктів яких перебувала (чи досі перебуває) під тривалою окупацію. Це дозволило росіянами широко розгорнути систему незаконних місць утримання та катування людей”, – зазначила представниця Центру прав людини ZMINA.

Фото: Центр прав людини ZMINA

Вона додала, що людей незаконно утримували у місцях позбавлення волі, як стихійних, так і централізованих, від кількох днів до декількох місяців:

“Під час утримання з ними проводили допити. 83% людей, які пережили катування, повідомили, що вони зазнали найбільш жорстоких проявів тортур під час таких допитів. 63% зазначили, що їх катували електричним струмом, 81% людей повідомили про “професійні” побиття, а 70% – про катування голодом. Потерпілі також зазнавали значних страждань через психологічні знущання, образи та погрози”.

Єлизавета Сокуренко / Фото: Центр прав людини ZMINA

Сергій Погорєлов, потерпілий із села Копилів Київської області, розповів, що росіяни затримали його, коли він вийшов на вулицю перевірити стан будинків своїх друзів. У нього в телефоні військові знайшли скриншоти карти місцевості та звинуватили у коригуванні вогню. Потім Погорєлова сильно побили та посадили у дерев’яну скриню, яка стояла на вулиці. Протягом чотирьох днів майже цілодобово чоловіка тримали в скрині. При цьому окупанти “висловили сподівання, що в неї влучить український снаряд”.

Потерпілого також використовували в якості “живого щита”:

“Нас посадили на дах бронемашини, ми рушили. З іншого боку траси розташовувався блокпост українських військових, які охороняли територію. Полковник російської армії наказав своїм підлеглим, а це був снайпер, гранатометник та кулеметник, відкрити вогонь по наших військових. Почалася перестрілка, вибухи, кулі рикошетили від асфальту, від сусідніх будівель, це тривало 10-15 хвилин. Але наші військові героїчно відбили їхній наступ. Російські військові нам подякували, що ми виступили їхнім “живим щитом”.

Сергій Погорєлов / Фото: Центр прав людини ZMINA

Своєю історією із присутніми поділилась також Оксана Заярина, мешканка Бердянська Запорізької області. Окупанти забрали жінку з дому та привезли до так званої “комендатури”, де катували електричним струмом. Заярину звинувачували у тому, що вона допомагає ЗСУ, а також нібито завербована СБУ і ГУР:

“Коли я сказала, що я не маю зв’язків з нашими військовими, то вони почали погрожувати, що я зізнаюся, коли вони почнуть бити мого чоловіка. Мені сказали, що якщо я не зізнаюся, мене відвезуть в так звану “ДНР”, де мене засудять до 20 років, і де мене ніхто не знайде, били кулаками в стіну поряд з головою та обличчям. Після цього мені ноги обв’язали проводами від апарата, який дає струм і включили його, щоб я у всьому зізналася. Струм робили то більше, то менше. Потім дали добу, щоб я все обдумала і зізналася у всіх зв’язках. Через сім днів у нас взяли відбитки пальців, ДНК, фото і внесли в базу даних, а після перевезли в інше місце утримання – ІТК-77. Тут я перебувала 78 діб. Фізичних тортур щодо мене вже не було, але в моральному плані було дуже тяжко, 24/7 було чутно, як катують людей”.

Оксана Заярина / Фото: Медійна ініціатива за права людини

Систематичними також є катування російськими збройними формуваннями українських військовополонених. Про це зазначив представник Медійної ініціативи за права людини Станіслав Мірошниченко.

Так, він повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість свідчень про катування військовополонених, яку отримує організація, зростає в геометричній прогресії. Майже кожного українського військового у полоні піддають тортурам:

“Ми маємо свідчення про згвалтування жінок-військовополонених. Особливим видом психологічних тортур щодо жінок є ситуація, коли їм голять волосся. Жінки приймають душ у присутності чоловіків-конвоїрів. У нас також є свідчення, коли військовополонених, яких утримували в Донецькому СІЗО, жінок і чоловіків, роздягнули догола, наділи їм на голову мішки і голими вели вулицями Донецька в лазню. Зазначу, що Росія утримує в полоні військових із важкими пораненнями, з ампутованими кінцівками. Ці люди мають бути звільнені безумовно. Однак цього не відбувається“.

Як зазначив Мірошниченко, МІПЛ готує перелік військовополонених, які мають важкі поранення і хвороби, щоб найближчим часом передати його Міжнародному комітету Червоного хреста. Організація вимагатиме, щоб МКЧХ відвідав цих полонених, підтвердив їхнє місце утримання та домігся звільнення.

Станіслав Мірошниченко / Фото: Медійна ініціатива за права людини

Український військовий Максим Колесніков, який провів у полоні понад 10 місяців, розказав, що у перші пʼять місяців утримання його та його товаришів по увʼязненню щоденно били:

“Нас били руками, ногами, гумовими дубинками, пластиковими трубами, металевими лінійками по долонях, мотузками з вузлами. Били струмом різними типами електрошокерів. Нас били вдягненими та голими, нас били в камері, в коридорі, в душі, на прогулянковому дворику. Нас змушували робити по 200-300 присідань, а потім 100 віджимань. А хто не витримував, того били шокером, щоб, як вони казали, «підзарядити». Декого з нас травили собаками, декому під час допитів стріляли в руки з пістолета“.

Максим Колесніков / Фото: Медійна ініціатива за права людини

Євгенія Андреюк, експертка Всесвітньої організації проти тортур, підсумувала, що дії, до яких вдається Росія, є не лише воєнними злочинами, але й містять ознаки злочинів проти людяності. Андреюк закликала міжнародну спільноту тиснути на Росію, щоб та опублікувала список усіх незаконно утримуваних нею осіб, зокрема цивільних:

“Багато родичів досі не знають, де перебувають їхні рідні, досі немає інформації про дуже багатьох людей. Тому ми просимо всі держави-учасниці ОБСЄ максимально тиснути, задіяти дипломатичні канали, щоб поширити інформацію про утримуваних осіб. По-друге, ми просимо всіх добиватися доступу до утримуваних осіб та військовополонених, яких утримують в Росії“.

Фото: Центр прав людини ZMINA

Раніше Центр прав людини ZMINA у співпраці з Медійною ініціативою за права людини та Всесвітньою організацією проти катувань (OMCT) подали спільний звіт до Універсального періодичного огляду Росії. Його тема “Катування та інші форми жорстокого поводження, вчинені в умовах збройного конфлікту представниками Російської Федерації на території України” була ґрунтовно проаналізована та досліджена в рамках діяльності організацій із документування катувань та насильницьких зникнень, зокрема в рамках роботи Коаліції “Україна. П’ята ранку”.