Почерк сталінської депортації: 70% рішень окупаційних “судів” виносять проти кримських татар – правозахисники

Дії Російської Федерації у Криму є фактичним продовженням сталінської політики переслідування кримських татар і депортації 1944 року. Промовистим підтвердженням цього є цифри: аналіз півтисячі постанов так званих “судів” РФ на території Криму показує, що близько 70% рішень стосуватися саме кримських татар, і це враховуючи їх меншість відносно усього населення Криму.

На цьому наголосили представники правозахисних організацій-учасниць Коаліції “Україна. П’ята ранку” під час пресконференції “Воєнні злочини проти кримських татар – почерк тих, хто чинив депортацію 1944 року”. 

“Навіть в цифрах видно, що це цілеспрямована політика дискримінації. Рішення, що стосувалися кримських татар, майже завжди завершувалися реальним покаранням – штраф чи адміністративний арешт. Разом з колегами ми передали ці докази до Міжнародного кримінального суду та надали інформацію, що підтверджує – це цілеспрямована практика. Докази стосувалися адміністративних та кримінальних переслідувань, знищення культурної спадщини кримських татар  – це злочин проти людяності в рамках загальної політики русифікації. Цей злочин триває з 1944 року – намагання знищити кримськотатарський народ, нехай і використовуючи у чомусь різні інструменти”, – наголосила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

“Починаючи з часу окупації півострова, росіяни системно переслідують кримських татар, вриваючись у їхні домівки на світанку, подібно до того, як це було 1944 року. Їм підкидають заборонену літературу, після чого багато з них отримують тривалі терміни – до 19 років в ув’язнення. Також, починаючи з осені 2014 року саме кримські татари, чисельність яких становить близько 13% від усього населення Криму, найчастіше потерпають від насильницьких зникнень”, –  констатує Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS.

За його словами, якщо на початку окупації Криму це були проукраїнські активісти, то з осені 2014 року це в основному кримські татари – діячі Меджлісу кримськотатарського народу, їхні родичі, але могли бути і випадкові люди, які не виділялися суспільно політичною активністю. 

“Тут варто відзначити Ервіна Ібрагімова – 24 травня буде сім років, як особи в формі російської патрульної поліції викрали його, і відтоді невідомо, живий він чи ні, а якщо живий, то у якому стані і де утримується. Також це син відомого правозахисника Абдурешита Джеппарова – Іслям Джеппаров, якого у вересні 2014 року разом з його двоюрідним братом викрали особи  у формі, схожій на ФСБ. Досі невідомо, що з цими людьми відбувається. Всі ці факти зловживань важливо розглядати в тісному зв’язку. Бо всі вони складають картину того, як окупаційна адміністрація поводиться з корінним населенням Криму, переслідуючи свої військові, політичні чи ідеологічні  цілі”, – підкреслює Євгеній Ярошенко.

За його словами, Російська Федерація завозить на Кримський півострів своїх громадян з віддалених куточків і тим самим формує міф про “ісконно русскую землю”. Крім того, серед методів тиску, Євгеній Ярошенко називає стигматизацію корінного кримськотатарського народу, коли нав’язується думка про них як про порушників закону, диверсантів чи терористів.

Ольга Скрипник

“18 травня кожного року я відчуваю біль за те, що наш народ пережив. З історії моїх бабусь та дідусів я знав, що відбувалося 79 років тому. Пригадую історію бабусі, яка розповідала, як під час депортації дві дівчинки, дев’яти та шести років, втратили свою хвору маму. Вона померла в перші місяці депортації у спецпоселення бараку. Вночі ці дві маленькі дівчинки вирішили поховати маму, віднесли її недалеко за барак, відкопали маленьку яму та присипали землею. З цієї, наспіх накиданої землі, виглядала рука померлої. Побачивши цю руку, молодша донька взялась за неї і довго не відпускала”, – поділився спогадами Ілімдар Ходжаметов, кримський татарин, народжений в місцях окупації. 

У минулому він – підприємець, колишній член алуштинського Меджлісу. Був змушений виїхати з території півострову через свою діяльність. Нині  Ілімдар Ходжаметов – військовослужбовець Збройних Сил України і особисто робить все можливе для наближення перемоги та звільнення півострова.

Правозахисники з-поміж іншого наголошують на тому, що на сьогодні залишається чимало питань, які потребують напрацювання механізмів їх вирішення. Це і цивільні заручники та депортовані, які не підпадають під існуючі процедури обміну, як у випадку з комбатантами. Це і питання відшкодування не лише матеріальних втрат внаслідок війни, але і шкоди, завданої незаконним утриманням у місцях позбавлення волі. А також необхідність розслідування злочинів проти людяності та воєнних злочинів, які Російська Федерація вчиняла, починаючи з 2014 року.

“Ми як організація, яка входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”, що документує злочини Росії тепер по всій території України, наголошуємо на тому, що дуже важливо, щоб МКС обов’язково опрацював ті злочини, які скоювали ще з 2014 року і не обмежувався злочинами після 24 лютого 2022 року. І власне Крим так само має бути частиною цих розслідувань. Політична і правова оцінка діям Росії вже дана, що це воєнні злочини, злочини проти  людяності і цілеспрямована політика проти кримськотатарського народу”, –  резюмувала Ольга Скрипник.

Переглянути запис події повністю можна на сторінці Коаліції “Україна П’ята ранку”.