Воєнні злочини РФ в Україні: громадські організації, що документують їх та збирають свідчення для трибуналу | Центр прав людини ZMINA

Воєнні злочини РФ в Україні: громадські організації, що документують їх та збирають свідчення для трибуналу

A+ A-

 

З 24 лютого 2022 року правоохоронці документують воєнні злочини росіян на території України. На цей момент слідчі порушили понад 84 тисячі кримінальних проваджень, заявив президент Володимир Зеленський. До фіксації злочинів долучилися не лише правоохоронні органи, а й громадські організації. Суспільне розповідає про проєкти, що допомагають документувати воєнні злочини РФ в Україні.

Наслідки боїв в Бородянці, 2022. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Хто розслідує воєнні злочини РФ

Воєнні злочини Росії в Україні розслідують Нацполіція, СБУ, ДБР, НАБУ. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генпрокурора. Органи прокуратури представляють сторону обвинувачення у судах та слідкують за дотриманням законів, міжнародних норм та практик під час документування воєнних злочинів. Таким чином ці докази можуть бути представлені як в українських, так і в міжнародних судах.

У березні 2023-го генпрокурор Андрій Костін заявив, що в Україні створять спеціальні слідчі групи для збору доказової бази у справах про злочини Росії. Потім її мають передати до Міжнародного кримінального суду (МКС).

Докази воєнних злочинів РФ також збирають, зокрема, європейські країни. Йдеться про свідчення українських біженців, а координує цей процес Європол. “Країни ЄС на даний момент опитують людей, збирають їхні свідчення, фото, відео. Європол допомагає їх аналізувати, а Євроюст організував спеціальну слідчу групу для розслідування воєнних злочинів”, — говорить Ілва Йоганссон, єврокомісарка з питань внутрішніх справ.

23 березня 2023 року у будівлі Міжнародного кримінального суду підписали угоду про відкриття польового Офісу прокурора МКС в Україні. Крім того, у липні у Гаазі розпочав роботу Міжнародний центр з розслідування вторгнення Росії в Україну. До складу центру входять прокурори з України, ЄС, США та Міжнародного кримінального суду. Одне з головних завдань центру — об’єднати вже наявні докази воєнних злочинів РФ. “Ми їх проаналізуємо, а також за допомогою експертів, які працюють у Євроюсті виявимо можливі прогалини в них. Ми також перекладемо докази та відповідні документи українською та англійською мовами, щоб забезпечити їхнє використання в різних національних юрисдикціях, а також у національних судах”, — говорить голова Євроюсту Ладислав Хамран.

Хто в Україні збирає докази воєнних злочинів РФ

Коаліція правозахисників

34 правозахисних організацій України започаткували Коаліцію документування воєнних злочинів “Україна. П’ята ранку/Ukraine. Five AM Coalition”. До неї, зокрема, увійшли Українська Гельсінська спілка з прав людини, Ukrainian Legal Advisory Group, Регіональний центр прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Харківський інститут соціальних досліджень, фундація DEJURE.

Ці організації здебільшого виїжджають у польові місії на деокуповані території та збирають свідчення людей, які постраждали від дій російських військових або стали свідками воєнних злочинів росіян. Зібрані свідчення вносяться до бази даних I-DOC.

Перепоховання загиблих під час окупації Ізюма. 8 лютого 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Трибунал для Путіна

Цю організацію заснували Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група та Центр громадянських свобод. Згодом до неї доєдналися майже два десятки громадських організацій.

Трибунал для Путіна” співпрацює з українськими органами розслідування воєнних злочинів РФ, збирає дані про них через опитування свідків та постраждалих, документує руйнування, використовує інформацію з відкритих джерел. У фокусі організації — події, що мають ознаки злочинів згідно з Римським статутом. Йдеться про злочини проти людяності, геноцид, воєнні злочини.

Документація ведеться в усіх регіонах України. Для систематизації російських злочинів “Трибунал для Путіна” використовує власну базу даних. На цей момент в ній понад 44800 кейсів.

Громадська організація Truth Hounds

Truth Hounds — це команда фахівців із прав людини, що з 2014 року документують воєнні злочини та злочини проти людства. Фахівці організації виїжджають у деокуповані міста та беруть інтерв’ю у постраждалих, чи свідків злочинів.

Від 2014 року організація провела 220 таких місій та понад 40 розслідувань воєнних злочинів. Зібрані свідчення вносяться до бази даних I-DOC. За даними організації, фахівці ідентифікували 3308 постраждалих від воєнних злочинів.

Після збору свідчень, організація передає дані правоохоронним органам. Крім того, допомагає розслідуванням Міжнародного кримінального суду, українським та іноземним слідчим.

В Truth Hounds зазначають, що підготували п’ять подань до МКС. Організація має зв’язки з іноземними прокурорами та слідчими щодо справ, які можуть бути відкриті на основі одного з принципів екстериторіальної юрисдикції.

Центр прав людини ZMINA

Документування воєнних злочинів Центр прав людини ZMINA проводить декількома способами. Виїзні польові місії на деокупованих територіях, інтерв’ювання потерпілих та свідків дистанційно, робота з відкритими джерелами, збір даних, верифікація.

Щоб повідомити організації про воєнний злочин, можна звернутися на їх електронну пошту, або зателефонувати на номери на сайті. Фахівці вже задокументували понад 100 злочинів в ході польових місій, 65 людей опитали дистанційно, за відкритими джерелами задокументували 1117 воєнних злочинів. Зібрані свідчення вносяться до бази даних I-DOC.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн дивиться на накриті тіла вбитих цивільних у Бучі на Київщині. Фото: AP

“Особливу увагу ми приділяємо насильницьким зникненням громадян, тортурам, випадкам депортації. Збираємо фото відео докази”, — говорить керівниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Організація співпрацює як з українськими правоохоронними органами, так і з міжнародними. “Ми співпрацюємо з Офісом генпрокурора і ряд свідчень вже їм передали. Так само взаємодіємо з Офісом генпрокурора в Гаазі, надаємо їм матеріали на їхні запити, або самі ініціюємо передання певних матеріалів. Ця співпраця є конфіденційною”, — пояснює Печончик.