Другий парламентський саміт Кримської платформи у Чехії: ZMINA долучилася до його проведення | Центр прав людини ZMINA

Другий парламентський саміт Кримської платформи у Чехії: ZMINA долучилася до його проведення

A+ A-

 24 жовтня у Празі відбувся Другий Парламентський саміт Кримської платформи, в якому взяли участь представники з 51 країни світу, а також представники шістьох міжнародних організацій. До проведення саміту долучився і Центр прав людини ZMINA.

Зокрема, серед учасників були представники Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Міжпарламентського союзу, Міжпарламентської асамблеї АСЕАН.

Під час церемонії відкриття Президент України Володимир Зеленський подякував Чехії за підтримку України та за проведення Саміту.

В межах заходу була підписана Спільна декларація учасників саміту, що визначила територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з Кримом. Також у цій декларації учасники засудили так звані референдуми і вибори на тимчасово окупованих територіях України. 

Учасники саміту наголосили на важливості підтримувати надання політичної, дипломатичної, військової, безпекової, фінансової, гуманітарної та іншої допомоги Україні, а також підтримувати Україну на шляху до членства в ЄС. 

Крім того, під час заходу пройшли панельні дискусії, які організували представники громадянського суспільства. 

Перша дискусія стосувалася звільнення Криму, учасники оцінили ймовірні наслідки звільнення півострову військовим шляхом та вплив деокупації на Чорноморський регіон. Також спікери говорили про стратегію зміцнення військового потенціалу України за підтримки західних партнерів.

Любош Веселий, спеціальний представник з питань координації російської політики (Міністерство закордонних справ Чеської Республіки) підкреслив, що Крим не буде автоматично деокупований, і Україна та міжнародне громадянське суспільство повинні об’єднати свої зусилля, щоб це відбулося найближчим часом.

“Ця війна не закінчиться, якщо Крим не буде звільнений. Це не просто питання закону, це питання національної безпеки”, — додав він.

Друга панельна дискусія була присвячена темі “Відновлення справедливості та гарантії неповторення російської агресії”. Спікери зосередилися на наслідках окупації, обговоренні механізмів притягнення до відповідальності за скоєні злочини, компенсації за збитки та захисту прав корінного населення.

Таміла Ташева, постійна представниця Президента України у Криму, зазначила, що після окупації до Криму приїхало багато громадян Росії, хоча на різних рівнях українська влада заявляла про незаконність цього. Вона також додала, що покарання всіх людей у Криму не є метою, але люди, які ухвалюють рішення на рівні влади, повинні бути притягнуті до відповідальності. 

Спікери відзначили, що підготовка до деокупації є пріоритетним напрямком роботи Кримської платформи, але є певні проблеми, які не можуть чекати звільнення Криму. Наприклад, мілітаризація дітей у Криму та спеціальні табори, де з них готують майбутній мобілізаційний ресурс для війн, ініційованих РФ.

Голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна звернула увагу на проблему мілітаризації дітей у Криму: “Тільки за ці три місяці 170 тисяч українських дітей, які воєнізувалися, готувалися  в літніх таборах, і це не тільки діти з Криму. Ідеться також про дітей з інших окупованих територій: із Запорізької, Херсонської, Донецької областей. Вони готують дітей не тільки до війни в Україні, а й до інших збройних конфліктів”.