Кримчани прагнуть знати, що їх очікує після звільнення Криму – Альона Луньова | Центр прав людини ZMINA

Кримчани прагнуть знати, що їх очікує після звільнення Криму – Альона Луньова

A+ A-

Кримчани, які залишилися жити в окупації, потребують визначення – що їх чекає після звільнення півострова. Це стосується і їхніх документів, які видавалися в окупації: незрозуміло, чи визнаватиме їх Україна. Тому держава має запровадити такі механізми, щоб не погіршувати життя людей після звільнення територій та не звинувачувати тих, хто вимушено залишився жити в окупації. 

Альона Луньова

Про це 26 лютого сказала адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова під час форуму “26-2-14. Війна почалась у Криму”. Захід провело Представництво президента України в АР Крим до Дня спротиву окупації Криму.

Луньова розповіла, що загалом громадськості дуже складно отримувати справжню інформацію про Крим. Громадські організації можуть отримувати таку інформацію через роботу “в полі” та від людей, які виїжджають з окупації. Наразі є велика проблема – мільйони документів, виданих окупаційною владою, які не визнаються Україною. 

“Ми маємо усвідомлювати, що після деокупації півострова зіткнемося з тим, що будуть люди, в яких жодних українських документів, окрім свідоцтва про народження, немає і не було. І навіть є громадяни України, у яких не буде й таких свідоцтв. Це означає, що ми маємо як держава не перекладати на людей тягар доведення свого існування в контексті документів, а також не звинувачувати людей, які залишилися в окупації”, – каже Луньова.

Експертка також додала, що з кримчанами теж потрібно правильно комунікувати в контексті відповідальності за співпрацю з ворогом:

“Ми маємо говорити про розбудову нового інструменту – люстрації як альтернативи кримінальним покаранням, зокрема для тих, хто не вчиняв воєнних злочинів. Злочинці будуть притягнені до реальної відповідальності, а інші можуть обійтися люстраційними заходами”.

Також, на думку Луньової, треба говорити й з населенням підконтрольної уряду території, яке не є кримчанами, адже воно має бути готове до деокупації теж.  

У панелі також узяли участь постійна представниця президента в Криму Таміла Ташева; заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна; керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Ігор Поночовний; народний депутат України Роман Грищук та експерт із питань безпеки та стабільності, когнітивної деокупації Криму Дмитро Теперік. Модераторкою дискусії виступила журналістка-міжнародниця Наталя Гуменюк.

Дивіться відео з трансляції заходу тут.