Як Україна реінтегруватиме Крим
З моменту окупації Криму у 2014 році й після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна розробляла стратегію повернення півострова. Напрацюванням стратегії займались громадські та міжнародні організації, політики та державні інституції.
Та все ще залишаються питання щодо статусу півострова, його культурної реінтеграції з українським простором і безпеки його жителів.
Про те, як Україна має реінтегрувати Крим та які помилки не треба допустити в цьому процесі, читайте у матеріалі.
Цей матеріал опублікований у рамках спецпроєкту «Війна триває: історія десятилітнього спротиву».
Стратегія деокупації від держави та перші кроки реінтеграції
У 2021 році президент Володимир Зеленський ввів у дію Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Пріоритетами стратегії визначили захист прав і свобод жителів Криму, відновлення територіальної цілісності та культурну реінтеграцію регіону.
У 2023 році стратегію оновили. До пунктів увійшли також розробка військової адміністрації для діяльності на території Криму, формування суддівського корпусу, щоб почати роботу в регіоні, та інші правоохоронні заходи, аби гарантувати безпеку жителям Криму після деокупації.
Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини «ZMINA», говорить Свідомим, що стратегія деокупації має бути спільною для всіх тимчасово окупованих територій України, а також має бути переглянутою у зв’язку з новими напрацюваннями української влади під час деокупації Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини та Херсонщини.
“Крим тривалий час був окремо від тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей через російську окупацію півострова та відсутність там бойових дій. Росія включила Крим до складу федерації одразу і розповсюдила свої закони на цю територію. Це створило умови для необхідності говорити про окрему стратегію деокупації півострова. Говорячи про політичний аспект, Крим не був предметом обговорення на Мінській платформі (тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України, скасована у 2022 році — ред.)”, — говорить Альона Луньова.
Окрема стратегія для Криму, за словами правозахисниці, втратила сенс через так зване «приєднання» до Росії тимчасово окупованих частин Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Тепер Росія так само розповсюджує своє законодавство по всій окупованій території, проводить паспортизацію населення, веде пропаганду та впроваджує свої норми освіти.
“Стратегія деокупації насамперед залежить від тривалості окупації, але зараз проблеми досить схожі. Це безпека жителів, документи, питання освіти, робота судів і судові вироки, майнові питання, русифікація та робота окупаційних органів”, — виділяє Альона Луньова.
Наразі нема сенсу переглядати шлях деокупації, вважає правозахисниця, але має бути сформована одна стратегія, спільна для всіх територій, що нині тимчасово окуповані.
Читайте повний текст тут.
