У Верховній Раді розглядають законопроєкт № 7033-д. Цей документ обмежує доступ, зокрема журналістам, адвокатам та громадським активістам, до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес. Парламентарів закликають відхилити цей законопроєкт.
Проєкт закону № 7033-д оприлюднений на сайті ВР. Як пише Центр прав людини “ZMINA”, він уже був предметом занепокоєння у березні 2023 року, але після значного суспільного розголосу зник з порядку денного. Однак зараз депутати хочуть знову поставити його на голосування, попри те, що раніше НАЗК виявило у проєкті корупційні ризики та рекомендувало його доопрацювати.
“Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі і становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції”, – наголошує “ZMINA”.
Крім того, проєкт закону пропонує цілу низку сумнівних нововведень. Вони діятимуть, як на період воєнного стану, так і у мирний час.
По-перше, на час дії воєнного стану та рік після його закінчення закон пропонує обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). В результаті журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Зазначається, що приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів.
По-друге, законопроєкт пропонує надати суддям право на власний розсуд вилучати із судових рішень інформацію, що “може зашкодити безпеці” у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Крім того, таке рішення суддя ухвалюватиме поза процесуальним порядком, тому його законність і обґрунтованість буде неможливо перевірити. У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством.
По-третє, документ пропонує суттєво розширити перелік відомостей, які не можна розголошувати в текстах судових рішень. Як пише “ZMINA”, проблема не тільки у тому, що більшість цих відомостей і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди), що нівелює необхідність приховувати їх зараз. Водночас це положення може сприяти вилученню з судового реєстру необмеженої кількості рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень. До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час.
Низка українських правозахисних організацій, зокрема Рух Чесно, Центр прав людини “ZMINA”, ГО “Платформа прав людини”, вже забили на сполох та закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт. Наголошується, що документ шкідливий для системи правосуддя, свободи слова й доступу громадськості до публічної інформації.
“Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс. Закликаємо Верховну Раду України відхилити законопроєкт № 7033-д, оскільки він шкідливий для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо під час війни та після її завершення”, – пише “ZMINA”.
Які ще законопроєкти розглядають в Раді
На початку травня Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт №11068, який передбачає посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна. Так, документ пропонує збільшити штраф до 850 гривень. При цьому викрадання вважатиметься дрібним, якщо вартість майна не перевищує 757 гривень.
Також у Верховній Раді знову оприлюднили проєкт закону №8371 про заборону Московського патріархату на території України. Він після голосування профільного комітету тимчасово зник із сайту парламенту. 2 травня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до Апарату парламенту. Депутати вимагали пояснень, чому на сайті Ради не опубліковано до другого читання текст законопроєкту №8371 щодо заборони Московської церкви. Автори документа наголошують, що реалізація відповідного проєкту закону сприятиме захисту національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України.
Нагадаємо, у Верховну Раду знову пускають журналістів, але не всюди.
