Українські правозахисники з адвокаційною поїздкою відвідали Гаагу та Брюсель

З 20 по 24 травня українські правозахисники та правозахисниці здійснили низку адвокаційних зустрічей із представниками європейських інституцій і громадянським суспільством в Нідерландах та Бельгії за підтримки Нідерландського гельсінського комітету. Центр прав людини ZMINA представив аналітик і документатор воєнних злочинів Борис Петруньок.

Фото: Зустріч у Міністерстві закордонних справ Нідерландів

21-22 травня правозахисники зустрічалися з урядовцями і парламентарями в м. Гаага. Незважаючи на те, що в Нідерландах активно йде формування нової парламентської коаліції, підтримка України залишається незмінною, це зафіксовано в коаліційній угоді. Парламентарі з “Народної партії за свободу і демократію” готові й надалі лобіювати українське питання в національних і європейських інституціях.

Також 22 травня у форматі швидких зустрічей правозахисники поспілкувалися з представниками громадянського суспільства Нідерландів. Зважаючи на широкий спектр проблем, які змогла представити українська делегація, було організовано 4 тематичні дискусійні столи. Обговорювали зокрема питання повернення незаконно переміщених до РФ українських дітей; атаку на українську ідентичність на окупованих територіях; випадки свавільного затримання і застосування тортур до цивільних на окупованих територіях; ментальний вимір російсько-української війни.

Фото: Зустріч із парламентарями

“Ми не можемо і не повинні розглядати воєнні злочини вчинені російськими військовими проти українських цивільних, як щось відокремлене або те, що стосується лише конкретних підрозділів. Російська Федерація використовує свавільні затримання, викрадення і тортури цивільних як інструмент досягнення довгострокових політичних цілей. Зокрема, для залякування населення, руйнування низових соціальних зв’язків у громадах, розбудови “окупаційних адміністрацій”. Власне політичними, а не “військовими” мотивами можна пояснити системне застосування насильства до тих цивільних, які ідентифікуються як симпатики України. Йдеться про волонтерів, представників місцевого самоврядування й навіть про вчителів чи працівників сфери культури. З початку російського вторгнення у 2022 році ZMINA зібрала вже понад 200 свідчень потерпілих. У всіх випадках, незважаючи на місце вчинення злочину чи причетний підрозділ, ми бачимо, що злочинці діють за тим самим шаблоном, переслідують одну й ту ж загальну мету”, — зауважив Борис Петруньок.

Фото: Захід у форматі швидких зустрічей у Гаазі

23 травня у Брюселі за участі ключових місцевих НГО відбувся круглий стіл “Адвокація підзвітності України в контексті виборів до ЄС 2024”. Незважаючи на різноманіття електоральних викликів у країнах ЄС, європейська підтримка України має залишатися пріоритетом. Через війну, яка все ще триває, українці позбавлені можливості обирати. В ході дискусій також піднімалося питання посилення санкційного тиску на російських посадовців, безпосередньо відповідальних за вчинення злочинів, та їхні родини.

24 травня українська делегація зустрілася з представниками Генерального директорату ЄС з питань сусідства та переговорів щодо розширення. Правозахисники наголосили, що Україна потребує довгострокової підтримки — як військової, так і гуманітарної.

Фото: Борис Петруньок

Громадянське суспільство активно долучене до процесів документування воєнних злочинів, збору доказів і розслідувань. Однак ця робота не завершиться завтра, а буде тривати ще деякий час, навіть після завершення війни. Так само довгострокової підтримки потребують жертви злочинів, їхні родини і місцеві громади, що постраждали від війни.