ZMINA взяла участь у презентації концепції підтримки постраждалих через агресію РФ

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець представив Концепцію вдосконалення національної системи засобів правового захисту та підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, яка містить конкретні кроки та рекомендації задля врегулювання цього питання.

Документ створений на основі напрацювань виїзного засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали від агресії РФ. Робочу групу Офіс уповноваженого створив у вересні 2023 року.

До презентації також долучилися представники Центру прав людини ZMINA. Зокрема, Альона Луньова, директорка з адвокації у ZMINA, яка відповідала за зведення пропозицій та підготовку відповідного тексту концепції. 

Під час свого виступу правозахисниця говорила про те, із якими основними проблемами зіштовхуються постраждалі, і що може зробити держава просто зараз до прийняття відповідної законодавчої рамки комплексної системи правового захисту та підтримки. 

Альона Луньова

“По-перше, важливо провести аудит процедур присвоєння певних статусів та встановлення фактів, які свідчать про належність особи до категорії постраждалих. Бо в нашій практиці часто буває так, що людина звертається до нас, бо була піддана насильницькому зникненню, незаконно утримувалася окупаційною владою в місцях несвободи на окупованій території України, піддавалася катуванню. А після звільнення вона подає заяву до комісії при Мінреінтеграції, яка уповноважена встановлювати факт незаконного позбавлення волі внаслідок збройної агресії, і ця комісія такий факт не встановлює. І ця людина позбавляється не тільки права на звернення за матеріальною допомогою, але й всього комплексу гарантій, який є для осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України”, – зазначила у своєму виступі Альона Луньова.

Вона також додає, що якщо Міжнародний реєстр буде спиратися виключно на дані держави, то й на майбутню компенсацію така людина претендувати не зможе. 

“А якщо реєстр спиратиметься не тільки на дані держави, але й на дані громадських організацій, то важливо для ГО розробити відповідні рекомендації щодо фіксації та передачі інформації про постраждалих, щоб ми зі свого боку зробити все можливе для подальшої компенсації постраждалим нанесеної їм шкоди”, – додає експертка.

Крім цього, за словами правозахисниці, важливо говорити про коректну комунікацію із постраждалими і відповідний менеджмент їх очікувань. 

“Не варто очікувати, що люди самі про все здогадаються. З постраждалими ніхто не прокомунікував, чому спершу до реєстру приймалися заяви про пошкодження житла на підконтрольній території. Адже найбільше відчувають себе постраждалими ті, чиєму здоров’ю завдана шкода, хто втратив близьких. А пояснення важливі, бо постраждалі знаходяться в уразливому становищі. Тому виважена та чесна комунікація із постраждалими є вкрай важливою”, – згадує Альона Луньова.

Важливо, як зазначається у концепції, щоб цей механізм охоплював всі види шкоди, спричиненої агресією з 2014 року, аби запобігти дискримінації у підходах до захисту та підтримки постраждалих, а також уникнути “конкуренції жертв”.

З концепцією та рекомендаціями уряду, можна ознайомитися тут.