ZMINA провела захід в ОБСЄ про втрати громадянського суспільства під час війни Росії проти України
Центр прав людини ZMINA провів спеціальний захід на тему “Голоси в темряві: спротив громадянського суспільства та втрати під час війни Росії проти України” в межах Додаткової зустрічі ОБСЄ з питань людського виміру. До нього долучилися родичі постраждалих від російської агресії представників громадянського суспільства.
Українські правозахисники мали на меті показати дипломатам та міжнародним партнерам критичну роль українського громадянського суспільства в умовах вторгнення Росії, з особливим акцентом на людські втрати під час війни.
Захід відкрили постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко та спецпредставниця з питань громадянського суспільства Постійного представництва Фінляндії при ОБСЄ Ану Ювонен.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило численні жертви серед мирного населення, зокрема серед найактивнішої його частини – громадянського суспільства.
Відомо про загибель більш ніж 120 активістів, волонтерів, правозахисників і журналістів через повномасштабну агресію Росії проти України. Ці випадки охоплюють як спрямовані атаки на представників медіа і громадянського суспільства, загибель під час виконання роботи, так і невибіркові напади Російської Федерації на українське цивільне населення.
“Активісти в небезпеці. У середині березня цього року було вбито волонтера з Одеси Дем’яна Ганула. Також на початку травня на іншого відомого активіста Сергія Стерненка було вчинено збройний напад. Ці атаки можуть бути організовані російською ФСБ. Росія хоче залякати активістів, які збирають пожертви на підтримку української армії або для цивільного населення в Україні”, – сказала Печончик.
Правозахисники вшанували пам’ять убитих Росією активістів, волонтерів, журналістів та правозахисників і нагадали світові про їхню мужність, відданість правді та справедливості.
Близька родичка волонтера з Ірпеня Іллі Шклярука, який був убитий росіянами на початку повномасштабного вторгнення, Юлія Соміна розповіла дипломатам про те, як вони з родиною у 2022 році жили в підвалі місцевої церкви. Ілля евакуював людей під постійними російськими обстрілами.
“5 березня він вивіз нас із міста, а сам повернувся допомагати людям. І це тривало до 8 березня. Того дня він зателефонував своїй дружині та сказав, що їде на евакуацію людей. Після цього звʼязок з ним зник. Ми нічого не знали про Іллю довгий час. І лише після звільнення Ірпеня від росіян ми знайшли Іллю… Спочатку машину, переїхану БТРом, на якій він вивозив людей, а потім і тіло Іллі, закопане в лісопосадці. Він був повністю зрешечений кулями…” – розповіла Юлія Соміна.
Окрім убивств, Росія також переслідує, викрадає та ув’язнює українських активістів, зокрема в окупованому Криму. Про це детальніше розповіла Неля Гринишин із Представництва президента України в Автономній Республіці Крим.
“За 11 років окупації Криму Росією півострів перетворився на військову базу та в’язницю для його мешканців. Станом на сьогодні щонайменше 223 громадянина України є політичними в’язнями, 133 з них – кримські татари. Значна кількість затриманих – правозахисники та громадянські журналісти. Дозвольте мені нагадати вам деякі імена: Ірина Данилович, Осман Аріфмеметов, Сервер Мустафаєв, Владислав Єсипенко, Сейран Салієв та інші”, – сказала Гринишин.
Окремо вона відзначила кримських жінок, які є правозахисницями та адвокатками, журналістками й активістками: вони захищають своїх родичів, яких незаконно затримали окупанти, беруть участь у громадських ініціативах, зокрема в “Кримській солідарності”, та самостійно виховують дітей, поки їхні чоловіки відбувають політично мотивовані покарання.
У небезпеці також перебувають незалежні медіа, журналісти й блогери. За даними представництва, 18 кримських журналістів, громадянських журналістів та блогерів засуджено до величезних термінів ув’язнення. Люди не можуть вільно користуватися свободою слова: відбуваються масові переслідування за статтею про “дискредитацію російської армії”. На сьогодні за цією статтею зареєстровано понад 1300 справ.
Олександра Баркова, сестра політичного вʼязня Богдана Зізи, розповіла історію затримання свого брата окупаційною владою Криму.
“Мого брата затримали в ніч з 15 на 16 травня 2022 року за вилиту на двері окупаційної адміністрації синьо-жовту фарбу. Мій брат – художник, тому своїм артперформансом він хотів привернути увагу до того, що Крим – це Україна”, – розповідає Баркова.
Після окупації Криму у 2014 році Богдан Зіза був змушений залишитися на півострові, доглядаючи за своєю літньою бабусею. У травні 2022 року митець був шокований звірствами, які вчинили росіяни в Бучі та Ірпені, після чого він вийшов на акцію протесту і був затриманий та засуджений до 15 років за чотирма статтями про тероризм.
“Впродовж ув’язнення Богдан регулярно зазнає побиття та катування. До нього довго не допускали незалежного адвоката, його ховали від нас, на судових засіданнях його забороняли фотографувати, щоб не фільмувати докази знущань”, – підкреслила Олександра Баркова.
На завершення представниця міжнародної організації “Frontline Defenders” Вероніка Лапіна закликала дипломатів дослухатися до слів українських активістів та родичів потерпілих. “Ми повинні залучати якомога більше ресурсів як для України, так і для українських правозахисників“, – сказала вона.
Захід був організований Центром прав людини ZMINA за фінансування ЄС та підтримки Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні, Постійного представництва Фінляндії в ОБСЄ та неурядових організацій “Frontline defenders”, “Фонд домів прав людини” та “Нідерландський гельсінський комітет”.
Голова ZMINA Тетяна Печончик також долучилася до панельної сесії про свободу мирних зібрань, а правова аналітикиня організації Онисія Синюк виступила на спеціальному заході “Громадянське суспільство в російському полоні: насильницькі зникнення та свавільні затримання Росією як інструмент знищення громадянського простору на тимчасово окупованих територіях України“.
Ця поїздка відбулася за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Центру прав людини ZMINA і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Довідково. Додаткова зустріч ОБСЄ з людського виміру – це спеціальний форум, що кілька разів на рік організовує БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів та прав людини) для обговорення актуальних питань у сфері прав людини, демократії, верховенства права та недискримінації. Участь у зустрічах беруть представники держав-учасниць ОБСЄ, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Метою є обмін досвідом, виявлення викликів і вироблення рекомендацій для покращення дотримання зобов’язань у гуманітарному вимірі.
