Про свободу мирних зібрань в Україні: Печончик виступила на засіданні ОБСЄ

У Відні розпочалася Додаткова зустріч ОБСЄ з питань людського виміру на тему “Захист громадянського простору – роль правозахисників та свобода мирних зібрань”. Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик виступила під час першої панельної сесії та розповіла про свободу мирних зібрань в Україні.

Печончик зауважила, що за кілька десятиліть незалежності українці зрозуміли: свобода мирних зібрань – це кисень для демократії, і навчилися взаємодіяти з владою так, щоб вона поважала це право. Свобода мирних зібрань є настільки цінною, що мітинги відбуваються по всій Україні навіть в умовах воєнного стану.

Проте ситуація на тимчасово окупованих територіях України докорінно відрізняється. Голова Центру прав людини ZMINA звернула увагу дипломатів на мирний спротив, який уже одинадцятий рік поспіль продовжується в тимчасово окупованому Росією Криму, і згадала історію кримського татарина Решата Аметова. 3 березня 2014 року він вийшов на мирний пікет проти окупації в Сімферополі. Тоді Аметов півтори години стояв на одному місці навпроти будівлі Ради міністрів Криму. За деякий час до нього підійшли троє людей з так званих загонів самооборони Криму. Аметова вивели з площі, скрутили, посадили в автомобіль і повезли в невідомому напрямку. 

“Після того живим Решата Аметова вже ніхто не бачив. Менш як за два тижні, 15 березня 2014 року, тіло чоловіка знайшли в селищі Земляничне Білогірського району, за 60 км від Сімферополя. На тілі Решата були численні ознаки катування, голову було обв’язано скотчем, очі були виколоті, а поряд з ним лежали наручники. Причиною смерті стало ножове поранення в око. Це та “свобода мирних зібрань”, яка існує в окупації”, – зазначила Тетяна Печончик.

Мирні зібрання в Криму однаково тривали, люди збиралися біля судів, щоб підтримати ув’язнених родичів; збирали відра монет, щоб виплачувати штрафи. Окупаційна влада відповідала новими затриманнями, арештами, штрафами, аж поки повністю не придушила свободу зібрань у Криму.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, за словами правозахисниці, почалася нова хвиля ненасильницького цивільного спротиву на новоокупованих територіях. Протягом лютого-червня 2022 року організація Novact налічила понад 100 мирних демонстрацій проти російського вторгнення в населених пунктах, які на той момент уже були під російським контролем.

Тетяна Печончик розповіла, що Росія жорстко розправилася з учасниками мітингів: їх викрадали, катували й страчували. Про частину цих людей досі нічого не відомо, бо Російська Федерація роками утримує їх у своїх численних СІЗО без жодних звинувачень. А щодо інших активістів були відкриті кримінальні справи, їх звинуватили в тероризмі, екстремізмі й диверсіях.

“Зрештою, Україна колись, рано чи пізно, поверне контроль над усіма окупованими територіями – від Криму до Луганська. Адже це не тільки про відновлення територіальної цілісності держави, міжнародного правопорядку і принципу непорушності кордонів, неможливості диктувати свої вимоги силою. Це про права людини й про одне із засадничих з них – свободу мирних зібрань. Це про повернення нашим людям в окупації голосу і суб’єктності, права говорити та права виходити на вулиці”, – завершила свій виступ Тетяна Печончик.

Юридичний радник Amnesty International та виконувач обов’язків голови Експертної групи ОБСЄ-БДІПЛ з питань свободи зібрань і об’єднань Майкл Гамільтон та виконавчий директор Міжнародної служби з прав людини Філ Лінч також приєдналися до обговорення під час першої панельної сесії за модерації виконувача обов’язків керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднера.

ZMINA в співпраці з українськими та міжнародними партнерами також провела спеціальні заходи “Голоси в темряві: спротив громадянського суспільства та втрати під час війни Росії проти України” й “Громадянське суспільство в російському полоні: насильницькі зникнення та свавільні затримання Росією як інструмент знищення громадянського простору на тимчасово окупованих територіях України“.

Довідково. Додаткова зустріч ОБСЄ з людського виміру – це спеціальний форум, що кілька разів на рік організовує БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів та прав людини) для обговорення актуальних питань у сфері прав людини, демократії, верховенства права та недискримінації. Участь у зустрічах беруть представники держав-учасниць ОБСЄ, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Метою є обмін досвідом, виявлення викликів і вироблення рекомендацій для покращення дотримання зобов’язань у гуманітарному вимірі.