“100 складних питань з міжнародного гуманітарного права та прості відповіді на них”: вийшов новий посібник для журналістів

Центр прав людини ZMINA за підтримки з Freedom House в Україні підготував оновлене друге видання — “100 складних питань з міжнародного гуманітарного права та прості відповіді на них: довідник для журналістів”. Посібник створений як практичний інструмент для представників медіа, які висвітлюють події збройного конфлікту, спричиненого агресією Росії проти України.

Видання підготував колектив експертів і правознавців, серед яких Тимур Короткий, Інна Заворотько, Наталія Хендель, Ірина Назарчук, Роман Єделєв, Максим Доценко, Володимир Лисик, Микола Пашковський.

У довіднику викладено основні положення міжнародного гуманітарного права (МГП), зокрема щодо статусу учасників і жертв збройного конфлікту, ведення бойових дій, режиму окупації, захисту цивільного населення та притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Видання також охоплює низку важливих питань, пов’язаних із професійною діяльністю журналістів під час війни: їхній правовий статус у збройному конфлікті, принципи захисту, правила висвітлення теми військовополонених тощо.

“Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну суспільний запит на знання з міжнародного гуманітарного права значно зріс. Особливо це стосується журналістів, які щодня фіксують і висвітлюють злочини, які вчиняє РФ проти України та українців, — заявила очільниця Центру прав людини ZMINA та учасниця Комісії з журналістської етики Тетяна Печончик. — Цей посібник — наш внесок у поширення знань щодо МГП та підвищення професійного рівня медіа, які висвітлюють ці питання”.

У посібнику зібрано відповіді на ключові питання, які часто виникають у журналістів: чому міжнародне гуманітарне право не забороняє війну, але регулює її хід; коли почався міжнародний збройний конфлікт між Росією та Україною; у чому різниця між міжнародним гуманітарним правом і правом прав людини; хто несе відповідальність за воєнні злочини тощо.

На думку Тимура Короткого, віцепрезидента Української асоціації міжнародного права, Україна є унікальним прикладом держави, яка забезпечує неухильне дотримання міжнародного гуманітарного права під час міжнародного збройного конфлікту високого ступеня інтенсивності, попри його зухвале порушення супротивником-агресором.

“Міжнародне гуманітарне право являє ціннісний, цивілізаційний вимір українського суспільства і держави та є маркером приналежності до демократичної спільноти. Його імплементація прямо пов’язана не тільки зі знанням військовими і політиками, а й сприйняття суспільством загалом як морального імператива, що своєю чергою створює соціальні, інформаційні, психологічні передумови для дотримання. Тому його поширення і дотримання є не тільки юридичним обов’язком держави, але й важливим чинником моральної переваги над агресором і інструментом забезпечення справедливості через документування і притягнення до відповідальності за воєнні злочини”, — зазначив Тимур Короткий. 

Довідник доповнено інформаційним блоком: переліками міжнародних договорів і джерел права, описом органів, які розслідують порушення МГП, а також механізмами притягнення Російської Федерації та окремих осіб до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні у зв’язку та в контексті війни.

Цей посібник стане у пригоді не лише журналістам, а й усім, хто через свої професійні обов’язки має знати й застосовувати міжнародне гуманітарне право — правозахисникам, адвокатам, юристам, освітянам.

Завантажити посібник можна тут. У разі, якщо ви хочете замовити друкований примірник посібника, просимо написати запит на електронну адресу tp@zmina.ua.  

Нагадаємо, що раніше ZMINA спільно із Комісією журналістської етики також випустили посібник “Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні”.