“Обміни” цивільних. Які наявні та потенційні ризики чинних процедур? Аналітична записка
Проблема повернення цивільних громадян України, незаконно утримуваних Російською Федерацією, існує від початку збройної агресії проти України у 2014 році та суттєво загострилася після повномасштабного вторгнення у 2022 році. За інформацією Медійної ініціативи за права людини, станом на листопад 2025 року РФ утримує щонайменше 2436 цивільних громадян України.
Попри те що цивільні особи, відповідно до міжнародного гуманітарного права, є захищеною категорією та не можуть бути предметом “обміну”, Україна стикається з відсутністю ефективних міжнародних механізмів їхнього звільнення.
25 липня 2024 року був публічно презентований проєкт “Хочу к своим”, який позиціюється як механізм повернення цивільних українців з російської неволі та реалізується Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за підтримки ГУР МОУ, СБУ та Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини.
Проєкт передбачає звільнення цивільних українців через “обмін” на засуджених громадян України (переважно за злочини проти основ національної безпеки), які дали згоду на виїзд до РФ. Це стало першим публічно заявленим державним підходом до такого механізму повернення цивільних осіб.
Запровадження подібного механізму викликало низку правових і практичних питань щодо його відповідності міжнародному гуманітарному праву та стандартам прав людини, а також потенційних ризиків його застосування.
Ця аналітична записка підготовлена експертами Центру прав людини ZMINA та Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG) насамперед для того, щоб оцінити проєкт стосовно відповідності нормам і принципам МГП та права прав людини, розглянути можливі практичні ризики його втілення.
Ознайомитися з повним текстом аналітичної записки можна українською та англійською мовами.
