“Вийшла з метро і розплакалась від безсилля”: чи пристосований публічний простір для батьків із дітьми?

У студії — журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу та народна депутатка Інна Совсун. Говоримо про доступність простору довкола для мам із дітьми.

Говоримо про доступність середовища для батьків із дітьми.

Інна Совсун: Мені декілька разів доводилось заходити у будівлю Верховної Ради з дитиною, що не так просто. Коли сина немає з ким залишити — я беру його з собою. Для цього потрібно написати звернення та отримати дозвіл голови апарату Верховної Ради. Багато нового розуміння приходить з народженням дитини. Є багато досліджень, які кажуть, що багато жінок не вважають, що є якісь проблеми з гендерною рівністю аж до поки не народжують дитину. Тоді вони розуміють, наскільки складнішим є життя для жінки з дитиною у порівнянні з чоловіком — якщо говорити про те, як їх сприймають. Наш політичний простір відверто не підлаштований під людей з сім’ями, з дітьми. Коли ти починаєш про це говорити, то це сприймається як якісь вибрики. Політична спільнота стала більш чутливою до оцих речей, але все одно дуже далека від ідеалу.

Коментує журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.

Ірина Виртосу: Зауважу, що поки я не народила доньку, то знала про ці проблеми, бо багато пишу про права людей з інвалідністю. Я розуміла, що таке безбар’єрний простір і писала у своїх матеріалах, що кожен має включатися і говорити про це. Коли ж я сама стала маломобільною категорією, то відчула це на собі. Я знала про проблеми в метро, але коли я сама туди потрапила, то зрозуміла, що несу візок, доньку і рюкзак. Коли я вийшла з метро, то розплакалась від безсилля і вирішила, що буду закладати у свій бюджет таксі, бо це надскладно.

Повний текст читайте тут, слухайте подкаст тут.