Права людини в медіа: від розуміння до змін – названо найкращі роботи конкурсу

Підбито підсумки другого Конкурсу студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін”. До оргкомітету було подано 171 роботу (для порівняння: у минулому – 47 робіт), загалом – 267 авторів та авторок із 25 університетів та одного журналістського гуртка.

Робота Галини Волощук

Конкурс покликаний сприяти якісним змінам у журналістській освіті та стимулювати розвиток медіадіяльності на цінностях прав людини.

Організаторами конкурсу виступили Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр прав людини ZMINA, Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

“Цього разу ми розглядали майже вчетверо більше робіт, і це було, зізнаюся, дуже непросто. Попри різноманіття запропонованих тем і спроб їх дослідити крізь призму прав людини наші конкурсанти та конкурсантки, захопившись тематикою, забули про ретельну роботу над фактами. Таке, скажімо, романтичне ставлення до нової теми або й – ширше – тренду прав людини може якоюсь мірою шкодити, якщо не зважати на стандарти журналістики, як-от точність, відокремлення фактів від коментарів, перевірка джерел інформації та інші”, – розповідає про результати конкурсу організаторка, представниця відбіркової комісії, журналістка ZMINA Ірина Виртосу.

За словами доцента Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Костянтина Шендеровського, сьогодні вже не доводиться переконувати у важливості тематики прав людини в медіа, як це було ще років сім-вісім тому. Водночас у медіапросторі так само залишається високий запит на якісну журналістику: професійність як у розробленні тем, так і в їхньому ретельному втіленні – у текст, відео, аудіо чи графічну роботу.

Оцінювання робіт відбувалось у два етапи.

На першому етапі відбіркова комісія переглядала всі роботи відповідно до критеріїв оцінювання: професіоналізм, змістовність і повнота викладу матеріалу, жанрова відповідність, формулювання заголовка або назви сюжету, відповідність темі конкурсу, оригінальність авторського задуму, актуальність провідної ідеї та аргументованість позиції, чутливість лексики, використання засобів художньої виразності, впливовість матеріалу.

Письмові роботи та аудіо оцінювала редакція видання Zmina.info, відеороботи – команда Real Stories Production, а графічні роботи – фахівці з ПРООН.

Робота Юлії Кріштапович та Максима Богачова

“Загалом вважаю позитивним, що на цей конкурс подала свої роботи така велика кількість студентів-журналістів. Маю надію, що ця тема таки стає трендовою. Але поки що можна казати лише про початок розуміння. Адже багато робіт нагадували радше шкільний твір, де в потрібній кількості використано потрібні слова, ніж справжню журналістську роботу.

Утім, кілька конкурсантів мене щиро вразили – як розкриттям теми, так і неординарним підходом, здатним зачепити і не залишити байдужими багатьох. Потішило й те, що на конкурс надіслали свої роботи дві школярки з харківського Центру дитячої та юнацької творчості. Дівчата обрали досить непрості теми й розкривали їх на рівні з конкурсантами-студентами. Думаю, у них є блискучі перспективи як у журналістиці, так і в правозахисті”, – коментує представниця відбіркової комісії, головна редакторка Zmina.info Ольга Падірякова.

На другому етапі експертне журі пропонувало свою сімку переможців. Із урахуванням усіх балів, власне, й були обрані кращі з кращих.

Склад експертного журі:

Письмові роботи – Леся Ганжа, журналістка, авторка “Української правди”, головна редакторка видання “Жінки – 50 % успіху”; Марія Томак, правозахисниця, координаторка Медійної ініціативи за права людини, журналістка; Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України.

Відео – Валерія Мезенцева, артдиректорка рекламної агенції “КраЩе”, фотографка, член Національної спілки фотохудожників України, авторка соціальних фотопроєктів.

Графічні роботи – Микола Ябченко, експерт ПРООН, профемініст, і Валерія Мезенцева.

Як коментує Марія Томак, надзвичайно важливо стимулювати інтерес до правозахисної теми серед майбутніх професійних журналістів. І подібні конкурси та спілкування зі студентами й студентками якраз цьому дуже сприяють:

“Я побачила значно більше свободи, ніж у нашому поколінні. Кілька текстів були дуже пронизливими – ті, де йшлося про особистий досвід людей, які зазнають дискримінації або яких не приймає суспільство чи середовище. Те, що ці люди говорять уголос, і те, що цей конкурс надає їм такий майданчик, – це, мабуть, найважливіше. 

…Щаслива була побачити багато емпатії, але також конструктивного підходу, намагання говорити про можливі шляхи розв’язання проблем. А в одному випадку  навіть – використання можливостей законодавства про доступ до публічної інформації в дуже складній темі застосування тортур та жорсткого поводження в пенітенціарній системі!”

Водночас Валерія Мезенцева відзначає високий рівень відеоробіт: “Професійний рівень деяких робіт виходить за межі “студентських”. Потішило різноманіття порушених соціальних проблем. Цікаво, що найбільше хвилювали учасників ґендерна тематика та проблема булінгу”.

Робота Анастасії Черкашиної

Отже, за результатами журі конкурсу найкращими стали:

ГРАФІЧНІ РОБОТИ

Юлія Кріштапович, Максим Богачов, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця.

Анастасія Черкашина, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця.

Ольга Голуб, Вікторія Саричева, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

Анастасія Толченникова,  Запорізький національний університет.                                                                                

Галина Волощук, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Дар’я Загребельна, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.

ВІДЕО- ТА АУДІОРОБОТИ

Владислав Пустовіт, Адаліна Сисак, Єлизавета Буряк, Владислава Сова, Олексій Кугіт, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Валерія Пастушенко, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Анастасія Козько, Юрій-Лука Савінх, Вероніка Рєпіна, Михайло Воронов, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Людмила Славич, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Катерина Дундук, Ганна Лащонова, Запорізький національний університет.

Ганна Бобрицька, Валерія Лапко, Станіслав Шевченко, Марія Громадська, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Ольга Ткач, Юлія Ткач, Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Артем Новіков, Анжеліка Музиченко, Каріна Авер’янова, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

ПИСЬМОВІ РОБОТИ

Ірина Ветлянчук, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Дар’я Федоренко, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.

Дар’я Бацько, Центр дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради, гурток “Точка зору”.

Олексій Куріпко, Запорізький національний університет.

Аліна Туришин, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

Ганна Семенків, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

Марія Смик, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Христина Бут, Вікторія Чернова, Запорізький національний університет.

Вікторія Заблоцька, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

Усім учасникам та учасницям будуть надані сертифікати, короткі рецензії на їхні роботи на основі відгуків конкурсного журі та буклет про участь у конкурсі. Авторів та авторок кращих робіт чекають дипломи та призи.

У зв’язку з пандемією коронавірусу відзначення переможців планується 28 квітня під час телемосту з усіма учасниками та учасницями конкурсу, де також будуть підбиті підсумки спільної роботи.

Конкурс студентських журналістських робіт на тему “Права людини в медіа: від розуміння до змін” є спільною ініціативою Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Центру прав людини ZMINA та проєкту ПРООН “Права людини для України”, який впроваджується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.