COVID-19 і нові виклики в Криму: відбувся онлайн-захід у межах Ради ООН з прав людини
Cитуація з правами людини в окупованому Криму продовжує залишатися нестабільною, і ця нестабільність лише посилюється в умовах пандемії COVID-19.
Про це йшлося під час онлайн-події, організованої правозахисниками в межах 44-ї сесії Ради ООН з прав людини. Мета заходу – проінформувати країни-учасниці та спостерігачів Ради ООН з прав людини перед їхнім діалогом щодо нового звіту Генерального секретаря ООН про ситуацію з правами людини в Криму.
На початку заходу голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер розповіла про поточну ситуацію в Криму і виклики правам людини, зокрема застосування російського кримінального законодавства на окупованому півострові, проблеми в здійсненні правосуддя, в тому числі у справах щодо звинувачень у шпигунстві, випадки катувань, які зазвичай трапляються одразу після арешту, а також безкарність за скоєні злочини.
“Свобода вираження поглядів у соціальних медіа дедалі більше криміналізується в Криму. Відбувається втручання в професійну діяльність журналістів. Кілька громадських ініціатив постійно стикаються з перешкодами в проведенні публічних заходів і дискусій. Так, ми отримали інформацію про тиск на власників приміщень, у яких планували збиратися кримськотатарські активісти”, – розповіла вона.
Окремо голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні звернула увагу на указ російського президента Володимира Путіна №201, який забороняє особам без російського громадянства володіти землею на значній частині території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
“11 500 іноземців і 9700 громадян України володіють земельними ділянками в Криму, які вони тепер зобов’язані продати протягом року [до березня 2021 року], інакше це буде націоналізовано. Така практика заборонена міжнародним правом”, – зауважила вона.
Також Матильда Богнер додала, що українська влада зі свого боку досі не виконала деяких рекомендацій ООН, наприклад, щодо спрощення механізму надання документів про народження і смерть для кримчан.
Голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник поінформувала членів і спостерігачів Ради з прав людини ООН щодо погіршення ситуації з правами людини за період пандемії COVID-19 у Криму.
За словами правозахисниці, офіційні дані про кількість підтверджених випадків COVID-19 у Криму є далекими від дійсності, а рівень діагностики нового захворювання на півострові залишається низьким. Зокрема, досі відсутні офіційні дані щодо кількості захворювань у російській армії та поліції в Криму.
Ольга Скрипник“Поширенню COVID-19 у Криму сприяє регулярне авіасполучення з Москвою, що сьогодні є найнебезпечнішим із поширення COVID-19 регіоном у Російській Федерації. Вчора [30 червня 2020 року] було здійснено 38 рейсів з Москви до Сімферополя. Особи, які приїхали з Росії, не проходять самоізоляції і не спрямовуються до обсерваторів, їх ніхто не тестує на COVID-19. Очевидно, що для запобігання подальшому поширенню нової коронавірусної інфекції на півострові російська влада має обмежити повітряне сполучення з Кримом, але вона цього не робить”, – зауважила Ольга Скрипник.
Вона розповіла, що, попри рекомендації ВООЗ не проводити масових заходів, а також усупереч зростанню кількості захворювань на COVID-19, у кількох містах Криму 24 червня відбулися військові паради.
Правозахисниця повідомила про те, що Росія в період пандемії ухвалила нові кримінальні та адміністративні статті за порушення карантинних обмежень. “КПГ задокументувала майже 7700 адміністративних справ у Криму за порушення “режиму підвищеної готовності”, покараннями в цих справах зазвичай є штрафи”, – додала Скрипник.
Також Ольга Скрипник повідомила про погіршення ситуації в місцях несвободи в Криму і РФ, де утримують українських в’язнів, зокрема політв’язнів. За її інформацією, не вжито необхідних заходів захисту й не робиться масового тестування навіть у слідчих ізоляторах Ростова-на-Дону й Лефортова, де вже офіційно підтверджено випадки захворювання на COVID-19.
Інформацію про незадовільні умови в місцях несвободи також підтвердила адвокатка і представниця ініціативи “Кримська солідарність” Ліля Гемеджи. Зокрема, вона розповіла про погіршення стану здоров’я політв’язнів Сервера Мустафаєва і Джеміля Гафарова та неналежний рівень медичної допомоги й надання засобів індивідуального захисту в умовах пандемії COVID-19.
З іншого боку, за її словами, незважаючи на карантин, знову відбулася призовна кампанія кримчан до російської армії.
Ліля Гемеджи“Залякування і блокування активних людей, які фіксують порушення прав людини в Криму, – це кінцева мета дій влади. Якщо подивитися на останні арешти, то всі вони пов’язані або з активною громадянською позицією, або з релігійними переконаннями людей”, – сказала Гемеджи.
Журналіст і автор проєкту “Крим.Реалії” Радіо Свобода Микола Семена розповів про згортання свободи слова та переслідування журналістів у Криму. “Тільки наприкінці лютого, лише чотири місяці тому, я зміг вирватися з Криму, де до цього працював журналістом і після обшуку і засудження насильно утримувався на півострові окупаційною владою”, – заявив він.
За словами Семени, після окупації з 1,5 тисячі зареєстрованих кримських видань на півострові залишилося лише 150, тобто кількість медіа скоротилася в 10 разів. “У ЗМІ були призначені лояльні редактори й журналісти, куратори зі спецслужб, а редакторів зобов’язали зі всіх незрозумілих питань радитися з кураторами. На півострів заборонили доставляти українські газети й журнали, припинили мовлення всіх українських телеканалів і радіостанцій”, – сказав він.
Микола Семена розповів, що через його статтю, де йшлося про українську належність Криму, у 2016 році йому інкримінували “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”. Через це журналіста засудили до двох з половиною років умовно з трьома роками випробувального терміну і забороною вести журналістську діяльність на два роки та забороною виїжджати з Криму. Семена зміг виїхати з окупованого півострова тільки в лютому 2020 року.
Микола СеменаНасамкінець правозахисники закликали міжнародну спільноту чинити тиск на Російську Федерацію, зокрема через санкції, а також вимагати звільнення всіх українських політв’язнів, яких наразі налічується щонайменше 94 особи, більшість із них – кримські татари.
Відео з онлайн-події можна подивитися тут.
Захід був організований Фондом Домів прав людини (Осло / Женева / Тбілісі), Гельсінським фондом прав людини (Варшава), а також Домом прав людини – Крим, Кримською правозахисною групою і Центром прав людини ZMINA. Його модерував головний редактор газети KyivPost Браян Боннер. У заході взяло участь 70 учасників, 45 із яких були представниками делегацій різних країн, а також кілька тисяч людей мали змогу дивитися вебтрансляцію в соціальних мережах.
