10 проблем в умовах війни, які держава має вирішити вже у 2023 році: рекомендації правозахисників

Ратифікувати Римський статут, надавати справедливу компенсацію за зруйноване майно, впровадити ефективну систему евакуації населення – це має зробити українська влада вже у 2023 році. Про це 9 лютого заявили правозахисники під час пресконференції у Києві та представили перелік 10 пріоритетних кроків для держави на цей рік у сфері прав людини.

Як зазначила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, експерти Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок війни, не вперше готують такі рекомендації для влади. Але після початку широкомасштабної війни Росії проти України багато проблем, які не були вирішені раніше, загострилися.

“Одним з найактуальніших питань є питання відповідальності, зокрема ратифікації Римського статуту. Ми маємо гармонізувати національне та міжнародне кримінальне законодавство, щоб найефективніше покарати тих, хто вчинив найтяжчі воєнні злочини та злочини проти людяності. Дивно, але в Кримінальному Кодексі України взагалі відсутня згадка про злочини проти людяності, а воєнні злочини переважно зосереджені в одній статті 438, яка не деталізує окремі склади злочинів”, —  зауважила Луньова.

Також, на її думку, важливо удосконалити відповідальність за колабораційну діяльність, щоб судити тих, хто дійсно своїми діями сприяв окупації, і уникнути переслідування за факт проживання на зайнятій агресором території України. 

Анастасія Бурау, юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”, сказала, що в умовах тривалої війни законодавство України досі не пропонує єдиного комплексного визначення, кого можна вважати постраждалими через війну.

Крім цього, на її думку, держава має створити новий дієвий механізм надання компенсації постраждалим, чиє майно було знищено чи пошкоджено внаслідок збройної агресії.

“Створений раніше урядом порядок надання грошової компенсації, який активно застосовувався до 24 лютого, наразі не відповідає викликам повномасштабної війни та обсягам руйнувань. Одна з важливих ініціатив минулого року – законопроєкт 7198, але він потребує доопрацювання”, —  додала Анастасія Бурау.

Також держава має спростити процедуру видачі документів для українців, що знаходяться в окупації. Координаторка громадської організації “Донбас СОС” Віолета Артемчук каже, що багато людей залишаються без законних документів та можливості реалізувати свої права.

“Тисячі сімей, які мають дітей, народжених в окупації, вимушені відмовлятися від українського свідоцтва про народження дитини, бо його складно або неможливо оформити через судову процедуру його отримання. Таку процедуру потрібно робити адміністративною та позасудовою. Також Україна має визнавати освітні кваліфікації, які отримані в окупації, оскільки це дозволить українцям долучитися до роботи на підконтрольній території та поповнити різні галузі економіки країни фахівцями, яких наразі бракує”, —  вважає Артемчук.

Крім того, досі не працює законодавство щодо зниклих безвісти за особливих обставин, попри те, що, за даними міжнародних організацій, налічується більше 15 тисяч зниклих. Через це держава не має повноцінної системи соціального захисту та підтримки родичів зниклих. Анастасія Калініна, юристка Громадської організації “Крим SOS”, зауважує: державі також варто запровадити комплексну медичну, соціальну та психологічну підтримки для цивільних, військових та їхніх родин після полону чи ув‘язнення окупантами.

“Досі достовірно не відомо про кількість цивільних заручників, але щоб систематизувати наявну інформацію, критично необхідно, аби запрацював Єдиний реєстр ув’язнених та полонених осіб”, —  додає Калініна.

На думку менеджерки з адвокації благодійного фонду “Восток SOS” Юлії Матвійчук, держава ще має змінити підходи до призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, аби не було дискримінаційних перевірок переселенців. Також варто змінити й процедуру евакуації цивільного населення з районів ведення бойових дій.

Юлія Матвійчук

Для ефективної системи евакуації, каже Матвійчук, не вистачає системної координації між державними органами на місцях, громадськими національними та міжнародними організаціями, які надають допомогу у евакуації.

З повним переліком рекомендацій для влади можна ознайомитися українською та англійською.

Дивіться відео з пресконференції.

Рекомендації підготувала Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії проти України. До її складу входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “Крим СОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Всі фото у матеріалі — Микола Мирний / ZMINA