Альона Луньова в Гаазі: Україна вже має власний досвід побудови системи розшуку зниклих

3 квітня 2025 року адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова виступила в Гаазі на експертній панельній дискусії “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід був організований Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації, для України (RD4U).

У своєму виступі Альона Луньова розповіла, що проблема зниклих безвісти є актуальною для України понад 11 років, від початку окупації Криму 2014 року, та акцентувала на викликах, з якими стикається Україна в питанні пошуку зниклих безвісти, та важливості розбудови ефективної системи підтримки їхніх родичів.

“Кількість зниклих безвісти — і цивільних, і військових — вимірюється десятками тисяч. Саме тому важливо було створити спеціальні процедури та інституції, які займатимуться пошуком, включаючи окремі механізми, такі як пошукові групи”, — зазначила вона.

Водночас адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA наголосила, що Україна почала створювати систему розшуку зниклих безвісти, яка включає законодавчі механізми, ще у перші роки від початку російської збройної агресії.

“Україна насправді вже дуже багато зробила для того, щоб розшукувати осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Коли ми у 2016 році починали розробку закону, це був лише другий рік після початку збройної агресії Росії проти України. В інших країнах подібні ініціативи з’являлися значно пізніше: наприклад, закон Боснії і Герцеговини ухвалили майже через 10 років після завершення війни”, — зауважила Луньова.

За її словами, Закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, ухвалений у 2018 році, запрацював повною мірою вже після початку повномасштабного вторгнення, але він заклав три ключових елементи системи розшуку зниклих безвісти: інституцію Уповноваженого з питань зниклих безвісти, спеціальний реєстр та систему підтримки родичів постраждалих.

Окрему увагу правозахисниця приділила питанню підтримки родин зниклих безвісти. Вона наголосила, що вони не тільки потребують правової, соціальної та психологічної допомоги, а й мають право на справедливість та меморіалізацію. 

“Зазвичай, коли говорять про меморіалізацію, мають на увазі загиблих. Але рідні зниклих безвісти також можуть потребувати особливих форм пам’яті про рідних, чиє місце перебування наразі невідомо”, — підкреслила Альона Луньова та закликала міжнародних партнерів поділитися з Україною досвідом, якою може бути  така меморіалізація.

ФОТО: Медійна ініціатива за права людини.