Білорусь вивезла щонайменше 2219 українських дітей: вона їх перевиховує, мілітарізує та використовує у пропаганді
Білорусь стала співучасницею російських злочинів та перемістила щонайменше 2219 українських дітей з окупованих територій на територію Білорусі з 2021 року до червня 2024 року. Причому Алєксандр Лукашенко особисто заклав основу для вивезення українських дітей і злочинної політики мілітаризації та знищення української ідентичності. Правозахисники закликали заарештувати відповідальних за ці злочини осіб.
Про це стало відомо 10 жовтня під час презентації звіту “Вкрадене дитинство: як білоруський режим стирає ідентичність українських дітей через переміщення, перевиховання та мілітаризацію”.
Над дослідженням працювали Центр прав людини ZMINA, Регіональний центр прав людини, правозахисна організація “Вясна” та BelPol за підтримки Freedom House. У цьому звіті вперше використано дані про вивезених українських дітей, які стали відомі завдяки контактам всередині Білорусі. Дослідники відстежували шлях переміщених дітей та їхню долю після вивезення.
Як зазначають правозахисники, Росія вивозила та змінювала ідентичність українських дітей ще до початку повномасштабної війни, а після 2022 року почала робити це ще активніше. Проте про роль Білорусі у такій спланованій системі було відомо мало.
“Ми дізналися, що мінімум 2219 наших дітей перемістили до Білорусі у період з 2021 до червня 2024 року. І хоча ці дії аргументують “відпочинком”, найбільші групи дітей в Білорусь переміщують протягом навчального року — щоб спростити їх залучення до навчання в місцевих школах. Крім того, щонайменше 27 дітей, які перебували у таборах в Білорусі, перевезли потім у російські табори”,— коментує правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Правозахисники кажуть, що таке послідовне переміщення дітей, зокрема, і їх “циркуляція” між таборами в РБ та РФ свідчить про сплановануі політику індоктринації дітей та викорінення української ідентичності. Дії Білорусі є частиною російської системи та відтворюють російські практики злочинів проти дітей.
Як зазначила юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська, вдалося ідентифікувати 18 таборів перевиховання в Білорусі. Вони є складовою мережі з 67 закладів у РФ та 13 – на окупованих територіях.
Діти перебувають у ворожих наративах і поза таборами та школами. Наприклад, білоруська держава ідентифікує українських дітей у Білорусі як “росіян” і визнає нав’язане їм російське громадянство, а білоруські державні ЗМІ називають їх “молодими і новими громадянами Росії”. Також під час заходів перед українськими дітьми часто виступають білоруські громадські діячі та чиновники, які просувають антиукраїнську та проросійську ідеологію.
Українські діти також експлуатуються у злочинній пропаганді. Зокрема, на білоруському телебаченні діти називають повномасштабне вторгнення в Україну “спеціальною військовою операцією”, а себе – “російськими дітьми”. Діти стверджують, що “українські бойовики хаотично обстрілюють місто”, “Маріуполь починає відроджуватися” і “Росія нас рятує”. Крім того, зйомки відбуваються з порушенням приватності, а у сюжетах часто наводяться персональні дані дітей.
Мілітаризація – ще одна злочинна практика, яка спрямована на підготовку та вербування дітей для майбутньої служби в російських військових організаціях. А під час перебування дітей у Білорусі вони зустрічаються з правоохоронними органами, військовими або воєнізованими молодіжними організаціями Білорусі.
Онисія Синюк“Уже мілітаризовані на окупованих територіях українські діти, на жаль, і самі стають агентами впливу на своїх однолітків. Наприклад, кадети з корпусу імені Захарченка, який є військовим навчальним закладом для дітей шкільного віку в окупованому Донецьку, активно долучаються до поїздок в Білорусь та слугують “прикладом” та пропагандою долучення до військових навчальних закладів та молодіжних рухів для інших дітей”, – розповідає Синюк. Така практика позбавляє українських дітей їхньої ідентичності й національності, переконана правозахисниця.
“Всі ці факти свідчать, що українські діти постраждали від злочину проти людяності у формі переслідування, як на основі віку та приналежності до української національної групи, так і у зв’язку з особливою вразливістю дітей та перебуванням в окупації. Кумулятивний ефект від усіх порушень прав дитини, зважаючи на серйозні наслідки для ментального та фізичного здоров’я, сягає порогу нелюдського поводження, а самі діти потребують не тільки повернення, але й реабілітації та реінтеграції всередині українського суспільства“, — коментує Катерина Рашевська.
Правозахисники переконані, що Алєксандр Лукашенко особисто створив умови для переміщення українських дітей на білоруську територію, а Союзна держава Росії та Білорусі відіграє важливу роль у фінансуванні й організації переміщення та перевихованні українських дітей. Безпосередньо до переміщення дітей причетними є державний секретар Союзної держави Дмітрій Мєзєнцев і голова Ради міністрів Міхаіл Мішустін. У 2022 і 2023 роках Союзна держава виділила на вивезення під виглядом “гуманітарної допомоги дітям з Донбасу” більше 500 000 доларів США. Аляксєй Талай, білоруський паралімпійський спортсмен та керівник Фонду Аляксєя Талая, — також бере активну участь у вивезенні дітей до таборів у країні, організовує для них “культурну програму” й фінансує цей процес. Він є прихильником Лукашенка та Путіна, має тісні зв’язки з представниками режимів цих держав та пов’язаний з Кадетським корпусом імені Захарченка.
Катерина РашевськаПравозахисники вже подали до МКС докази злочинів білоруського режиму проти українських дітей. Вони також вимагають видати ордери на арешт Алєксандра Лукашенка, Дмітрія Мєзєнцева, Міхаіла Мішустіна та Аляксєя Талая.
Юрій Юркевич, програмний директор Freedom House Україна, повідомив, що експерти вже презентували цей звіт за кордоном у ряді країн, наголошуючи про те, що про долю більше півтора мільйона дітей в окупації невідомо, але вони також знаходяться під постійним тиском окупаційного режиму. Також інформація з цього звіту стане основою для подальшої співпраці з урядами й інших держав, а також з Офісом Генерального прокурора та Міністерством закордонних справ.
Ознайомитися зі звітом можна українською та англійською тут.
Відео з презентації можна подивитися за посиланням.
