COVID-19 і права людини: відбулась онлайн-кава з правозахисниками
20 травня відбулася ранкова онлайн-кава з правозахисниками, під час якої говорили про вплив пандемії COVID-19 на права людини в Україні та про нові правозахисні виклики.
У процесі онлайн-дискусії розглядали результати соціологічного опитування про джерела інформації про коронавірус, доступ до публічної інформації, ставлення до лікування інфікованих COVID-19 жителів окупованих територій на підконтрольній уряду території, ставлення до людей, які не пускали евакуйованих до Нових Санжар тощо. Дослідження проведене у квітні 2020 року Київським міжнародним інститутом соціології за підтримки Програми розвитку ООН.
Світлана Колишко, керівниця групи з прав людини ПРООН, каже, що Україна вперше відчутно зіткнулася з коронавірусом, коли з Уханя повернулися евакуйовані співгромадяни й сталися напади на автобуси. “Ми опитали людей і виявили, що майже 36% населення вважає таку поведінку неприпустимою. Але майже така сама кількість людей думає, що ситуація неоднозначна і була спровокована владою через недостатню кількість інформації”, – додала Колишко.
Також порушили тему впливу пандемії на свободу пересування і зв’язок з окупованими територіями. В опитуванні було запитання про те, чи можна мешканців цих територій пропускати на підконтрольну Україні для лікування COVID-19.
Голова правління ZMINA Тетяна Печончик розповіла, що майже 43% опитаних сказали “так” і ще 20% вважають, що робити це треба в деяких критичних випадках. “Однак хаотичні дії влади на початку карантину призвели до складнощів під час перетину КПВВ з окупованими територіями. Тобто якщо людина прописана на тимчасово окупованій території, то її пропускали туди й не випускали назад, і навпаки. Нагадаю, що близько 7 млн українців живуть не за місцем реєстрації, і тому це було суттєве обмеження права на пересування. Саме тому план виходу з карантину має враховувати окуповані території, і правозахисники підготували рекомендації для уряду щодо відкриття КПВВ”, – пояснила Печончик.
Про доступ до публічної інформації під час карантину розповів представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію Віктор Барвіцький: “Інформація про життя, здоров’я, свободу і безпеку людини має надаватися невідкладно, але не всі розпорядники публічної інформації оперативно реагували. Зокрема, на це вплинуло ухвалення низки законів, які дозволили органам державної влади відтерміновувати надання інформації. Але це не означає, що важлива інформація не має надаватися вчасно”.
Відео з дискусії можна переглянути тут, а детальніше ознайомитися з результатами соціологічного дослідження – тут.
Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 24 квітня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.
