DRI презентувала звіт із оглядом демократичних інститутів в часи війни

26 червня у Києві відбулася офіційна презентація звіту “Огляд демократичних інститутів України в умовах війни”, підготовленого Democracy Reporting International (DRI) Ukraine у партнерстві з Центром політико-правових реформ (ЦППР) та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ (РПР) за підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик долучилася до підготовки звіту та його обговорення.

Підготовлений звіт — це результат аналізу ключових змін і тенденцій у сфері демократії за останній рік. Документ продовжує серію щорічних оцінок, які DRI спільно з партнерами готує з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У центрі уваги цього звіту — баланс між необхідністю забезпечення національної безпеки та збереженням демократичних цінностей. Видання охоплює події 2024 року, а в окремих випадках — і перші місяці 2025-го, коли це було необхідно для повноти аналізу.

У фокусі дослідження — вісім тематичних напрямів: парламент, вибори, виконавча влада, судова система, місцеве самоврядування, медіа, громадянське суспільство та права людини. Аналітика ґрунтується на відкритих даних, нормативно-правових актах, звітах міжнародних інституцій і матеріалах громадських організацій. Важливим компонентом підготовки звіту стали вісім фахових експертних обговорень за участі представників усіх гілок влади, медіа, громадянського суспільства та правозахисного сектору.

Звіт охоплює як досягнення, так і структурні проблеми, з якими стикаються інституції під час війни, і пропонує практичні рекомендації для їх подолання. Цей документ є не лише аналітичним підсумком, а й орієнтиром для майбутніх рішень — як для українських органів влади, так і для міжнародних партнерів, які підтримують демократичний розвиток України в умовах безпрецедентних викликів.

Як зазначають у DRI, повномасштабна війна Росії проти України створює безпрецедентні виклики для демократичних інститутів. Воєнний стан також посилив інституційний дисбаланс, що потребує чіткого законодавчого врегулювання взаємодії між президентом, урядом і парламентом. Попри ці виклики, Україна демонструє непохитну відданість демократичним принципам і стійкість у їх реалізації.

Парламент, уряд, судова влада та місцеве самоврядування не лише зберегли свою дієздатність, а й продовжують адаптуватися до нових викликів воєнного часу. У складних умовах воєнного стану країна виконує взяті на себе зобов’язання в межах європейської інтеграції, а її демократичні механізми залишаються життєздатними та активними.

За словами Тетяни Печончик, головна увага у блоці прав людини в цьому звіті приділена Омбудсману як профільній інституції, яка опікується захистом прав людини в Україні. Серед позитивів те, що кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зростає, а також посилилася регіональна мережа Уповноваженого. Утім, як зазначила правозахисниця, інституція стикається з низкою системних проблем, що обмежують її ефективність і незалежність. Серед них – політизація та непрозорість процесу відбору Омбудсмана, вилучення з процесу громадськості, відсутність гарантій незалежності при обранні і звільненні Уповноваженого, а також брак ресурсів і механізмів фінансової незалежності.

Як зазначила Тетяна Печончик, минулого року на майданчику Уповноваженого ВР з прав людини за участю громадських організацій був розроблений законопроєкт, який вирішує ці та інші проблеми. Однак після реєстрації у парламенті у квітні цього року стало відомо, що з нього було вилучено найбільш принципові речі. “Таким чином, цей законопроєкт не допоможе усунути ключові проблеми щодо незалежності інституції Омбудсмана“, — підсумувала вона.

Тетяна Печончик також наголосила на необхідності оновлення Національної стратегії у сфері прав людини та напрацювання відповідного плану дій на 2026 – 2028 роки.

У звіті також представлено рекомендації для державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, які можуть сприяти збереженню і посиленню демократичного ладу в Україні навіть за умов воєнного стану, включаючи права людини.

Окрему увагу в документі приділено зв’язку між функціонуванням демократичних інституцій та євроінтеграційним процесом. Дані, представлені у звіті, були враховані під час підготовки проєкту Дорожньої карти з функціонування демократичних інституцій, розробленої спільно органами влади та громадянським суспільством у 2024 році.

Дивіться повний запис презентації за посиланням.

Ознайомитися зі звітом можна тут.

Фото надані DRI.