Факти депортації були в 2014-му, але світ не звертав на це уваги — Альона Луньова
21 листопада 2024 року у рамках заходів другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” за ініціативи Офісу омбудсмана пройшов круглий стіл “Стерті кордони: депортація та боротьба за право на ідентичність у Криму”. Спікерами заходу були Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, голова правління Української мережі прав дитини Дар’я Касьянова, керівниця Координаційного центру розвитку сімейного виховання та піклування про дітей Ірина Тулякова та Валерія Сидорова, дитина, яку повернули після примусового переселення в окупований Крим.
Дмитро Лубінець заявив, що Росія депортує українських дітей ще з 2014 року, а станом на 21 листопада цього року відомо про 19 546 депортованих дітей.
“На тимчасово окупованих територіях проживає півтора мільйона українських дітей, і ми не знаємо, скільки з них депортовано. Але Росія робить це кожен день. Окрім депортацій, Російська Федерація вчиняє так звану заміну ідентичності: на дітей тиснуть з вимогою використовувати російську мову та ідентифікувати себе як росіян. Це одна з ознак геноциду. Саме з цього приводу міжнародний суд видав два ордери на арешт, для Володимира Путіна та російського дитячого омбудсмана”, — наголосив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Альона Луньова під час виступу говорила про роль освітніх, інформаційних та паспортних інструментів у зміні свідомості дітей на окупованих територіях. Вона наголосила, що саме Крим з 2014 року став майданчиком для випробування механізмів мілітаризації окупованих територій.
“Росія вепонізує освіту та культуру, використовує паспортизацію для підкорення цивільного населення в окупації. Російські мілітарні організації існують, щоб у майбутньому використовувати українських дітей у війні проти України. Політики, які Росія використала у Криму, на сьогодні поширені на інші окуповані території: примусове громадянство, мілітаризація, культурна політика зросійщення тощо. Факти депортації були й у 2014-му, але ми й світ не звертали на це уваги. Ми маємо вивчати ці уроки, дослідити механізми та політики РФ”, — зазначила Луньова.
Вона також підкреслила, що сьогодні росіяни вже перевиховують українських дітей на тимчасово окупованих територіях через розбудовану мережу закладів формальної та неформальної освіти, мілітарні організації.
Дар’я Касьянова розповіла, що вже у березні 2022 року було перше звернення від названих батьків з Маріуполя, коли 12 дітей були викрадені росіянами з санаторію. У квітні на зв’язок вийшов один з хлопців і повідомив, що вони перебувають в окупованому Донецьку і їх готують відправляти до Росії. Тільки у червні 2022 року нам вдалося забрати цих дітей.
“Станом на сьогодні ми повернули 200 дітей, це небагато, але я хочу сказати про роль Криму. Починаючи з 2014 року багатьом сім’ям запропонували переїхати до окупованого Криму з Донеччини та Луганщини, оскільки там було нібито безпечніше. Але вже у серпні 2014 року ми дізналися, що цих дітей вивозили на територію Росії, забирали документи, й у них не було можливості повернутися. Також на 2014 рік в Криму та місті Севастополі перебувало 4 тисячі дітей в інтернатах і їх ми теж не можемо повернути, попри наявність у деяких родичів на вільній території України”, — сказала Дар’я Касьянова.
Валерія Сидорова, дитина, яку повернули після примусового переселення в окупований Крим, розповіла, як після 24 лютого 2022 року неповнолітньою була вивезена з Нової Каховки до окупованого півострова та перебувала певний час в одному з “таборів для перевиховання”.
“Через 8 місяців після окупації росіяни дуже зручно влаштувалися в нашому місті. Вони привезли свою адміністрацію з Криму, встановили свого мера й оголосили евакуацію. Директорка школи, колаборантка, яка очолила освіту у нашому місті, скликала всіх батьків нашої школи й повідомила, що всім треба зібратися з речами й документами на площі міста, бо дітей будуть вивозити в Крим на два тижні, бо там нібито безпечніше. На наступний день понад 500 дітей зібралися на площі, нас загрузили у 14 автобусів, у кожному з яких був військовий, і вивезли до Криму. Там нас поселили у табір, де ми зустріли інших дітей з окупованих населених пунктів Херсонської області… У цьому таборі нас змушували співати гімн Росії, відвідувати всі заходи, які організовували росіяни”, — поділилася Валерія Сидорова.
Учасники дискусії згадали про державну програму з повернення дітей Bring Kids Back UA і наголосили, що держава за підтримки міжнародної спільноти має докласти всіх зусиль, щоб повернути депортованих українських дітей додому. Також була згадана Стратегія когнітивної деокупації Криму, у якій Представництвом Президента України в АР Крим та іншими стейкхолдерами були напрацьовані механізми повернення мешканців окупованих територій в українській інформаційний та культурний простори після деокупації.