На осінній сесії ПАРЄ відбувся захід про тортури та смерті українців у російському полоні
2 жовтня у Страсбурзі в рамках осінньої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відбувся захід “Тортури та смерті українських військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб у російському полоні”, організований українською парламентською делегацією спільно з Центром прав людини ZMINA, Офісом Генерального прокурора та Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
Захід був організований, щоб привернути увагу міжнародних партнерів до проблеми системних катувань у місцях несвободи українських військовополонених та цивільних осіб, незаконно утримуваних Російською Федерацією, а також зрозуміти, що держави-члени Ради Європи можуть зробити, щоб зупинити це та притягнути злочинців до відповідальності.
В його рамках голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик презентувала дослідження “Ти вірний Україні — ти нацист?” Катування та інші порушення як злочини проти людяності з боку російської армії в Україні”, над яким ZMINA працювала спільно із OMCT та Медійною ініціативою за права людини.
“Аналіз доказів дозволив нам виявити низку закономірностей та відтворити ймовірний план нападу російських військ на цивільних в окупації. Так, патерн-аналіз задокументованих випадків показує, що катування цивільного населення в різних областях України не є серією поодиноких інцидентів, — розповіла Печончик. – Катування вчинялися систематично, в контексті інших серйозних порушень прав людини та гуманітарного права, таких як насильницькі зникнення, позасудові вбивства, свавільні затримання, сексуальне насильство та відмова у праві на справедливий суд”.
За її словами, контекстуальний аналіз демонструє, що ланцюжок подій від арешту постраждалих до їхнього звільнення або смерті від катувань у переважній більшості задокументованих випадків разючо схожий. “Це свідчить про те, що російські сили на всіх територіях дотримувалися спільного плану нападу: плану, спрямованого проти широкої групи цивільного населення, об’єднаної на основі політичних поглядів, а саме: проти тих, хто підтримували українську державу або сприймалися як такі, що її підтримують“, — сказала вона.
З огляду на це правозахисники кваліфікують тортури з боку російських окупаційних сил не тільки як воєнні злочини, але і як злочин проти людяності.
Про пережиті знущання в російському полоні катування розповів Микита Шастун, український захисник, що вижив після теракту росіян в Оленівці та повернувся додому під час новорічного обміну.
“Після влучення ракети в наш барак я почав ламати ворота і покликав на допомогу. Охоронці натомість стріляли нам під ноги. Ми виносили полонених – без рук та без ніг — і до ранку вантажили їх на машини. Більшість померли на місці від втрати крові та відсутності допомоги. Крики болю моїх побратимів я ніколи не можу забути“, — розповів Шастун.
Він стверджує, що моральних та фізичних тортур зазнавали й надалі всі ті, хто вижив і був поміщений у карцер: “У нас не було достатньо води та їжі. Щурам діставалось більше. Це нагадувало дієту від нацистів в Освенцимі”.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олег Слободяник проінформував, що на сьогодні лише 6 тисяч українських військових визнані РФ як такі, що перебувають в їхньому полоні. “Понад тисячу, за нашими відомостями, також в ув’язненні, однак росіяни цього не визнають“, — додав він.
За словами Слободяника, великою проблемою також є велика кількість непідтверджених цивільних осіб у полоні ворога. За даними України, їх понад 14 тисяч, а підтверджено лише 1300 осіб.
“В ході обмінів нам вдалось звільнити усього 167 цивільних. Це говорить про серйозну проблему, про порушення росіянами усіх норм міжнародного права та конвенцій. Реалістичні механізми повернення відсутні, тож ми потребуємо допомоги міжнародних організацій“, — підкреслив він.
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, звільнений у червні 2024 року з російського полону, розповів про деталі перебування в ув’язненні.
Наріман Джелял“У Криму працює СІЗО №2 спеціально для громадян України – це місце, де ти зазнаєш фізичних та моральних знущань. У ньому є окремий третій поверх, де утримують та катують захоплених на нових окупованих територіях“, — пояснив Джелял.
За його словами, потрібно мати багато мужності та здоров’я, щоб дожити до звільнення: “Звільнення залежить також і від нас. Від того, чи змусимо ми Росію повернутись до дотримання міжнародного права. Хоча б примусити її тримати полонених в належному стані“.
Генеральний прокурор України Андрій Костін окреслив чотири правові напрямки, які прокуратура використовує як на національному, так і міжнародному рівні, для притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини проти українських полонених та цивільних заручників.
“Перш за все це ефективне, сильне та надійне розслідування цих справ нами, українською владою. Ми досягли прогресу у виявленні 347 підозрюваних, пред’явлені звинувачення 258 особам та засуджено 97 осіб у справах катувань і жорстокого поводження з українськими цивільними особами та військовополоненими“, — заявив він.
Однак, за його словами, це лише верхівка айсберга, тому що до тисяч подібних випадків у правосуддя немає доступу, оскільки вони відбуваються на тимчасово окупованих територіях та проти осіб, які утримуються в російському полоні. Для ефективного розслідування усіх інцидентів знадобляться десятиліття.
За словами генерального прокурора, другий вимір стосується зусиль, що докладаються міжнародними судами, і тут вирішальна роль належить Міжнародному кримінальному суду.
“Третій важливий аспект – це горизонтальна співпраця з іншими країнами через Спільну слідчу групу (JIT), а також на двосторонньому рівні. Понад 20 держав розділяють між собою тягар розслідування міжнародних злочинів, скоєних в Україні. Ми вже маємо успішні справи у Сполучених Штатах та Швеції, які стосуються, зокрема, жорстокого поводження в місцях позбавлення волі з боку російських збройних сил“, – розповів Андрій Костін.
Останнім, четвертим аспектом, на його думку, є ефективне запровадження та використанням режиму санкцій як засобу запобігання майбутнім катуванням і жорстокому поводженню з українськими цивільними особами та військовополоненими.
Також під час жовтневої сесії ПАРЄ відбулися термінові дебати на тему “Зниклі безвісти внаслідок агресії РФ проти України, військовополонені та цивільні, що перебувають у полоні” та була проголосована і прийнята резолюція на цю тему.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
