Під час зустрічі з ЮНЕСКО українські правозахисниці розповіли про ситуацію в окупованому Криму
16 лютого в Києві українські правозахисниці зустрілися з представниками ЮНЕСКО, де говорили про ситуацію в окупованому Криму та вплив російської агресії на освіту, культуру та стан медіа на півострові. Захід відбувся в Міністерстві закордонних справ України.
Фото: МЗСУ зустрічі взяли участь учасниці Експертної мережі Кримської платформи: голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна та голова ЦГП “Альменда” Марія Суляліна.
У своєму виступі Тетяна Печончик зазначила, що за 2022–2023 роки ZMINA зафіксувала 162 випадки переслідування журналістів і блогерів у Криму. За її словами, це переважно громадянські журналісти – звичайні громадяни, які намагаються висвітлювати події на півострові, оскільки незалежну журналістику практично знищено як явище в Криму. Основними типами переслідувань є затримання, арешти й штрафи за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях, а також кримінальні переслідування журналістів, каже експертка.
Печончик додає: у порівнянні з 2021 роком, коли були зафіксовані 160 випадків переслідування журналістів, після повномасштабного вторгнення ця кількість зменшилась удвічі.
“Однак це не означає, що ситуація зі свободою слова покращилася. Це свідчить про те, що там практично не залишилося журналістів, майже всі вияви свободи слова були знищені”, – сказала вона.
Фото: МЗСПравозахисниця також нагадала, що в ув’язненні за кримінально мотивованими справами досі перебувають 15 кримських журналістів, більшість із них – кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали з ініціативою “Кримська солідарність”. Тетяна Печончик окремо наголосила, що на тлі смертей політичних в’язнів у російських колоніях надзвичайне занепокоєння викликає ненадання медичної допомоги журналістам-політв’язням, які мають проблеми зі здоров’ям, зокрема Ірині Данилович та Амету Сулейманову.
Довідково. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) є спеціалізованою установою ООН. Офіційно ЮНЕСКО існує з 4 листопада 1946 року, об’єднує 193 країн-членів та 11 асоційованих членів. Головне завдання ЮНЕСКО полягає в тому, щоб сприяти зміцненню миру i безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки i культури, а також укоріненню у свідомості людей необхідності захисту миру.
Кримська платформа – ініційований Україною новий міжнародний консультаційно-координаційний формат. Платформа збирає під своєю егідою всі тематичні заходи та ініціативи з кримського питання в межах міжнародних організацій, інших міжнародних урядових і неурядових форумів. Неурядовий вимір забезпечує Експертна мережа Кримської платформи, яка об’єднує українських та іноземних експертів, науковців, правозахисників, які надають інформаційно-аналітичну та комунікаційну підтримку діяльності платформи. Експертна мережа досліджує виклики, спричинені окупацією Криму Росією, готує рекомендації для урядового рівня платформи та здійснює міжнародну адвокацію.
