Представники влади стали мішенями РФ: ZMINA в ОБСЄ розповіла про переслідування активних громадян в окупації

7 травня 2025 року у Відні відбувся спеціальний захід в рамках Додаткової зустрічі ОБСЄ з людського виміру, присвячений переслідуванню цивільного населення на тимчасово окупованих територіях України. Захід “Громадянське суспільство в російському полоні: насильницькі зникнення та свавільні затримання Росією як інструмент знищення громадянського простору на тимчасово окупованих територіях України” організували Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG), Центр прав людини ZMINA та Кримська правозахисна група за підтримки Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. Участь у заході взяли понад 35 представників країн-учасниць ОБСЄ, включаючи Канаду, Норвегію, Італію, Велику Британію, Швецію та США.

Під час заходу обговорювали системні переслідування журналістів, правозахисників, місцевих посадовців та співробітників ОБСЄ з боку Росії на ТОТ.

Модераторкою події виступила заступниця Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Вікторія Кувшинникова, яка відкриваючи захід, наголосила на системному переслідуванні Росією журналістів, правозахисників та місцевих лідерів. Вона підкреслила, що вбивство журналістки Вікторії Рощиної є свідченням реалій окупаційного режиму та закликала країни ОБСЄ до рішучих дій щодо притягнення Росії до відповідальності.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк наголосила, що з початком повномасштабного вторгнення представники місцевої влади залишались єдиними представниками української державності. Саме тому окупаційна адміністрація прагнула використати їхній авторитет у громадах, а у разі спротиву — вдавалась до викрадень, тортур та ізоляції. Вона зауважила, що представники місцевої влади, які відмовилися від співпраці з окупантами, стали одними з головних мішеней переслідування РФ: “Вони об’єднували навколо себе громади та не допускали утворення вакууму влади. Вони уособлювали демократичне управління, яке Росія мала намір знищити. Саме тому вже наприкінці березня 2022 року окупаційні війська почали переслідувати місцевих посадовців”.

За словами правозахисниці, окупанти спершу намагалися схилити представників влади до співпраці. Якщо це не діяло — вдавалися до погроз, насильства і незаконних затримань. Їх утримували в нелюдських умовах, катували, а деякі — загинули в утриманні. Частину з них досі незаконно утримують на території Росії без доступу до них.

“Переслідування місцевої влади — це не просто атака на окремих осіб. Це навмисна кампанія проти демократичного управління і частина широкомасштабного нападу на цивільне населення”, — зазначила Синюк.

Вона закликали міжнародну спільноту продовжувати тиснути на Росії, аби країна-агресорка дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права та надала інформацію про всіх незаконно затриманих українців: “Ми закликаємо міжнародні організації розглядати ці злочини як частину переслідування цивільного населення — злочину проти людяності. Необхідно чинити тиск на Росію, щоб вона надала інформацію про затриманих, покращила умови їх утримання та забезпечила спілкування з родинами”.

Керівниця департаменту аналітики МІПЛ Любов Смачило повідомила, що з 2022 року щонайменше 1925 цивільних були затримані представниками Росії: “Переслідування цивільних на окупованих територіях — це цілеспрямована політика Росії, яка має ознаки злочину проти людяності.  2022 року щонайменше 1925 цивільних були затримані представниками Росії. Однак через триваючу окупацію та відсутність можливостей отримати інформацію з боку РФ ми не можемо встановити точну цифру і припускаємо, що загальна кількість значно вища — можливо, у кілька разів”.

Вона запропонувала нову тактику звільнення — виокремлення невеликих груп утримуваних за різними критеріями (вік, стать, стан здоров’я, професія) для ефективнішої адвокації та комунікації з міжнародними партнерами.

Юристка Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG) Євгенія Капалкіна зосередила свою увагу на переслідуванні Росією співробітників міжнародних структур. Вона наголосила, що незаконне засудження Росією трьох українських працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ — Дмитра Шабанова, Максима Петрова та Вадима Голди — за сфабрикованими обвинуваченнями у “шпигунстві” є кричущим прикладом зневаги до міжнародного права. За словами правозахисниці, такими діями Росія свідомо підриває основи міжнародно-правової системи, що покликана захищати персонал миротворчих місій у зонах конфліктів.

“Ці “вироки” – не просто кричуще порушення правосуддя. Це прямий напад на принципи ОБСЄ та міжнародно-правову систему, яка гарантує безпеку цивільного персоналу миротворчих місій“, – заявила юристка.

За словами Капалкіної, справа співробітників ОБСЄ може створити небезпечний прецедент, оскільки її мандат не поважають, а її працівників переслідують та катують. У такому разі моніторингова місія не може бути ефективною через загрозу арешту її представників.

Також вона прокоментувала справу закатованої росіянами журналістки Вікторії Рощиної: “Цей випадок – не лише про трагічну загибель журналістки. Це про системні порушення гуманітарного права: затримки у передачі тіл, маніпуляції з рештками, відсутність прозорості й обструкція правосуддя“, – зауважує юристка ULAG.

Участь ZMINA у заході відбулась в межах проєкту “Боротьба з безкарністю за найтяжчі міжнародні злочини в умовах російської збройної агресії в Україні” за підтримки Посольства Швейцарської Конфедерації в Україні.

Довідково. Додаткова зустріч ОБСЄ з людського виміру – це спеціальний форум, що кілька разів на рік організовує БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів та прав людини) для обговорення актуальних питань у сфері прав людини, демократії, верховенства права та недискримінації. Участь у зустрічах беруть представники держав-учасниць ОБСЄ, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Метою є обмін досвідом, виявлення викликів і вироблення рекомендацій для покращення дотримання зобов’язань у гуманітарному вимірі.