У Брюсселі відкрився Кримський тиждень: ZMINA розповіла про ситуацію з правами людини на окупованому півострові
12 травня 2025 року в Брюсселі відкрився Перший Кримський тиждень – серія подій, покликаних посилити європейську увагу до ситуації на тимчасово окупованому півострові. До 16 травня в межах ініціативи відбуватимуться дискусії, культурні заходи й зустрічі, спрямовані на підтримку українських громадян, які живуть під окупацією, але продовжують чинити спротив. Організаторами події виступили українські та міжнародні громадські організації в співпраці з інституціями ЄС. Серед організаторів та учасників також і Центр прав людини ZMINA.

З вітальним словом під час відкриття Першого Кримського тижня виступила постійна представниця президента України в АР Крим Ольга Куришко, яка зауважила, що Крим продовжує чинити опір російській окупації: “Крим – це насамперед люди, які борються за свободу попри репресії: правозахисники, журналісти, активісти. Війна почалась у Криму, і саме там Росія почала використовувати свої імперські практики: тортури людей, придушення незалежних ЗМІ, обмеження релігійних свобод, порушення прав людини, мілітаризація та індоктринація дітей. Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права”.
Ольга Куришко розповіла, що за 11 років окупації Росією півострів перетворився на військову базу і фактичну в’язницю для його жителів, адже з 2014 року окупанти систематично порушують права жителів півострова. Після повномасштабного вторгнення ситуація погіршилася, а репресії набули жорсткішого характеру.
Постійна представниця додала, що Україна вже сьогодні готується до реінтеграції Криму, включно з розробленням стратегій відбудови, когнітивної деокупації та програм справедливості. Вона також акцентувала на важливості рішення ЄСПЛ у справі “Україна проти Росії” від 2024 року, що визнає РФ відповідальною за систематичні порушення прав людини в Криму.
Керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко розповіла про систематичні порушення прав людини, які правозахисники почали фіксувати на півострові одразу після його окупації 2014 року. Вона наголосила на ролі громадянського суспільства у висвітленні порушень прав людини в Криму: “Ми фіксуємо переслідування журналістів, проукраїнських активістів, волонтерів. Сьогодні маємо понад 200 політичних в’язнів, з яких більшість – кримські татари. 18 з них – журналісти”.
Окрему увагу вона приділила переслідуванню жінок: “Станом на сьогодні ZMINA фіксує 25 випадків адміністративного й кримінального переслідування жінок, з яких лише вісім завершилися незаконними вироками, а про інших ми маємо обмежену інформацію. Ці історії є показовими, вони розкручуються в російських медіа та використовуються пропагандою для залякування проукраїнського населення на окупованих територіях”.
Нестеренко також підкреслила важливість таких заходів, які дозволяють доносити ці факти до міжнародної аудиторії, та подякувала МЗС Чехії, яке вже багато років активно підтримує роботу правозахисників, спрямовану на моніторинг ситуації в Криму.
“Дуже важливо говорити про Крим на міжнародному рівні, оскільки Крим – це наші люди. Важливі люди і їхні права, а не лише території”, – резюмувала керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу й колишній політв’язень Наріман Джелял підкреслив збереження складної ситуації з правами людини в окупованому Криму. Він зазначив, що попри репресії кримськотатарський народ продовжує боротьбу за свої права та ідентичність.
Очільниця Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна розповіла про особистий досвід і контраст між життям у вільній частині України та окупованому Криму: “На відміну від мене батьки в Криму не можуть вільно говорити з дітьми українською, читати книжки чи навіть пояснювати, хто такі російські солдати”.
Вона також навела приклади мілітаризації дітей: залучення до праці для фронту, слухання виступів російських злочинців, участь у парамілітарних іграх. За її словами, понад 500 тисяч дітей у Криму повинні мати шанс на життя у свободі.
До заходу також долучилася постійна представниця Чехії в Політичному й безпековому комітеті ЄС Їтка Латал-Знаменачкова, а модераторкою виступила міжнародна радниця з адвокації Фонду “Дім прав людини” Нора Вегофсітс.
Детальніше про події Першого Кримського тижня читайте тут: https://cutt.ly/KrlURoFz
