У центрі Одеси показали вуличну фотовиставку “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі”

Сьогодні, 12 серпня, в Одесі відкрили вуличну фотовиставку “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі”. Також відбулася пресконференція, під час якої правозахисники, представники влади, кримські журналісти та родичі політичних в’язнів розповіли про ідею фотовиставки, злочини російських окупантів проти активної частини громадськості в окупованому Криму, становище зі свободою слова на півострові та з якими викликами стикаються політичні в’язні та їхні родини сьогодні. 

Наразі Крим уже 10 років перебуває під російською окупацією, і за цей час російська окупаційна влада майже повністю знищила свободу слова й незалежну журналістику на півострові, через що велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще 2014 року, а багато журналістів покинули територію півострова. Ці події сприяли виникненню в Криму феномена громадянських журналістів, які щодня ризикують, щоб висвітлювати всі ті злочини РФ, що відбуваються в окупації. 

“Фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі”, яку сьогодні було відкрито в центрі Одеси, складається із 48 фотографій з підписами, де зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища у сфабрикованих кримінальних справах. Одеса – це перше місто нашого регіонального туру, і виставка буде представлена ще в чотирьох містах України, також паралельно ми проводимо акцію підтримки політичних в’язнів “Листи до вільного Криму”, до якої можуть долучитися всі охочі на місці проведення виставки. Сама виставка та правозахисні заходи приурочені до 10 років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території, зокрема розповідати про знищення свободи слова, незаконні переслідування, ув’язнення журналістів, становище політичних в’язнів та їхніх сімей”, – зазначила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Вікторія Нестеренко

Громадянські журналісти часто зазнають переслідувань з боку російських силових структур в окупованому Криму. Здебільшого громадянські журналісти – це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, більшість яких заради своєї безпеки вимушена працювати анонімно. За ці 10 років окупації багатьох журналістів було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст “Радіо Свобода” Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. І, оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того, щоб затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати в диверсіях чи тероризмі.

“Працювати всередині півострова як незалежна репортерка було просто небезпечно. Я та інші колеги, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Обшуки в Криму відбувалися щотижня. У моїй практиці було так, коли протягом дня я могла відвідувати три-чотири судові засідання щодо кримських політв’язнів. І тоді з’явилися вони – люди з телефонами. Люди, які до цього жили своє звичне життя: лікарі, бізнесмени, контентмейкери, будівельники, електрики, викладачі дитячих центрів. Кримські татари почали вкотре чинити опір у той мирний спосіб, який їм був доступний в окупації. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список ув’язнених кримських журналістів. Більшість із них – це громадянські журналісти ініціативи “Кримська солідарність”. Серед них є і мій колега Владислав Єсипенко – журналіст українського бюро “Радіо Свобода”, якого співробітники ФСБ два дні катували струмом у підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе. Загалом у цьому списку 17 моїх колег станом на зараз”, – розповіла про свій досвід роботи в Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.

За 10 років окупації півострова незаконно РФ ув’язнила щонайменше 21 журналіста, а різного роду переслідувань в цілому зазнали сотні журналістів. Протягом 2022–2023 років Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження, що створює досить великі ризики для їхньої діяльності. 

“Ці акти спротиву робить дуже широке коло кримчан. Це не ті люди, які займалися правозахистом або громадянською журналістикою в попередні роки. У березні 2022 року росіяни ввели до адміністративного кодексу покарання за так звану дискредитацію збройних сил РФ. За даними Представництва президента в Криму, зараз налічується 913 випадків порушення адмінсправ проти жителів окупованого Криму. Майже половину з цих справ порушено проти жінок. Це дуже різні вияви спротиву, починаючи від антивоєнних листівок і закінчуючи українськими піснями на весіллях, за які потім штрафують. Також важливим моментом є виникнення щонайменше чотирьох рухів спротиву на окупованих територіях: “Жовта стрічка”, “Зла мавка”, “Кримські бойові чайки”, “Атеш”, – зазначила Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва президента України в АР Крим.

За даними представництва президента, на сьогодні налічується 218 людей, що були незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких кримські татари, і більшість була переміщена до колоній і в’язниць на територію Росії. Левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників кримськотатарського народу. Це пов’язане з тим, що кримські татари завжди підтримували й підтримують українську державу та дуже активно про це говорять. 

Російські силовики досить часто проводять масові обшуки в будинках та безпідставно затримують кримських татар. 5 березня цього року окупанти викрали, звинуватили в тероризмі та ув’язнили кримського татарина Алі Мамутова, про що повідомляє його рідний брат, депутат Одеської ОДА, голова ГО “Кримські татари Одещини” Февзі Мамутов. В окупаційної влади це найпоширеніша практика – затримувати кримських татар і потім судити нібито за тероризм чи екстремізм, хоча насправді ці люди не вчиняли жодних злочинів. Більшість політв’язнів стикаються в місцях несвободи з жахливими умовами утримання, можуть зазнати катувань, їх поміщають до штрафних ізоляторів, їм відмовляють у наданні медичної допомоги, забороняють спілкуватися з родиною, депортують із Криму до колоній на території Російської Федерації. Такі дії окупаційної влади РФ є злочинними щодо громадян України в контексті захисту прав людини та дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

Одеса – перше місто з п’яти обласних центрів, де експонується фотовиставка. Організатор фотовиставки – Центр прав людини ZMINA. Захід проводиться за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Метою престуру є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада, зокрема кримських татар. Однією з головних ідей проведення престуру є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин, зокрема за допомогою проведення акції “Листи до вільного Криму”.