У Києві презентували онлайн-посібник для правозахисників
21 грудня в Києві презентували методичний посібник “Розуміючи принципи та стандарти захисту правозахисників”. Він складається з трьох частин: хто такі правозахисники й чим вони займаються, міжнародні інструменти захисту правозахисників та онлайн-інструменти, які дозволяють провести заняття у форматі вебінарів.
“Посилення переслідувань правозахисників, збільшення нападів та загроз, з якими вони стикаються, викликає тривогу. І саме ця тривога стала причиною розуміння потреби в солідарності з правозахисним рухом з боку суспільства і насамперед молоді. Так з’явилася ідея достукатися до молоді, донести ідею – хто такі правозахисники, чим вони займаються, чому вони корисні для кожного з нас, і донести розуміння того, що, виявляючи солідарність із правозахисниками, ми посилюємо їхній вплив на негативні вияви держави щодо гарантій прав людини”, – зазначив експерт програми “Розуміємо права людини”, співавтор посібника “Розуміючи принципи та стандарти захисту правозахисників” Олександр Войтенко.
Керівниця стратегічного напряму із захисту правозахисників та громадських активістів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна зазначила, що в Україні правозахисниками частіше стають люди не з юридичною освітою, а за покликом, і їх треба навчати.
“Наразі запит від активістів на відповідне навчання перевищує нашу можливість надати їм відповідь, тому будь-яка освітня діяльність для активістів і правозахисників є однозначно потрібною. Це перевірено роками нашої роботи з ними. В Україні, на відміну від країн сталої демократії, правозахисниками й активістами стають не люди з юридичною освітою, а люди, які прийшли в правозахист від потреби. Але більшість із них, не маючи правової освіти, не мають базових знань: як подати заяву в поліцію, оскаржити дії слідчого, написати заяву слідчому судді, оскаржити дії поліції і звернутися до прокуратури”, – наголосила Янкіна.
Людмила ЯнкінаЗа її словами, у 2020 році зафіксовано 94 випадки нападів на активістів, дискредитаційних кампаній, пошкодження майна тощо. Найбільше потерпають антикорупційні та екологічні активісти, ті, які борються з чорними забудовниками, та ЛГБТ-активісти. Міста-лідери щодо утисків активістів – Київ та Одеса.
Експертка також розповіла про п’ять найпопулярніших запитів щодо інформації, якої не вистачає активістам під час їхньої діяльності. Як написати заяву про злочин проти себе, як оскаржити протиправні дії поліції, як себе захистити фізично в законний спосіб, як захистити себе в кіберпросторі та як поводитися під час обшуку – цих знань доволі часто бракує активістам.
Тим часом менеджер проєктів на підтримку та захист громадянського суспільства Української Гельсінської спілки з прав людини Ольга Решетилова вважає освітні курси особливо потрібними для активістів у регіонах, а тим більше за умов карантинних обмежень.
“У Києві легше: є доступ до органів влади, міжнародних організацій. Людям, які виявляють свою громадянську позицію в регіонах, набагато важче в цьому сенсі. Організації в регіонах мають багато енергії, але не мають комунікаційної стратегії, щоб донести широкому загалу й ЗМІ так, щоб їх почули. А в умовах пандемії ми змушені згорнути чимало своїх публічних активностей, довелося вчитися переходити в онлайн, і дуже не вистачало таких посібників, які б розповіли покроково, що і як ми могли б зробити”, – зазначила Решетилова.
Ольга РешетиловаАвтори проєкту зазначають, що їхній посібник розроблено для проведення онлайн-семінарів щодо посилення солідарності на національному рівні у сфері підтримки й захисту правозахисників та активістів. Основою посібника є особисті історії правозахисників із Криму, Донецької та Луганської областей, які вимушені були залишити домівки через свою активну діяльність.
За матеріалом Укрінформу
