У парламенті обговорили стан виконання Нацстратегії у сфері прав людини
27 листопада у Верховній Раді на базі Комітету з прав людини відбулися слухання на тему “Стан виконання Національної стратегії у сфері прав людини” за участю представників влади, громадських та міжнародних організацій.
Нацстратегія у сфері прав людини була затверджена 25 серпня 2015 року як документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Голова підкомітету з питань прав людини Тарас Тарасенко зазначив, що термін плану дій, передбачений стратегією, скоро скінчиться, а сама стратегія потребує суттєвого перегляду та змін. “Ми маємо почути думку громадськості та напрацювати разом новий план дій. Наш комітет готовий брати участь у розробленні та підтримці якісних законопроєктів”, – додав Тарасенко.
Учасники слухань зазначили, що рівень виконання плану дій є низьким. Про це свідчать результати періодичного моніторингу виконання національної стратегії і плану заходів, що виконується з 2016 року спільно з Омбудсманом та громадськими організаціями.
Один з напрямів стратегії – захист прав мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО / ООС. За словами спікерів слухань, соціальна підтримка учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сім’ї загиблого ветерана надається у формі пільг та послуг. Однак значна кількість пільг практично не виконуються через різні причини: ветерани часто не мають достатньої інформації про послуги, гарантовані державою; брак коштів, особливо якщо пільга забезпечується з місцевого бюджету; незрозумілість щодо органу, відповідального за надання тієї чи іншої пільги та інше.
Крім того, досі потрібно врегулювати на законодавчому рівні питання пільгового кредитування на будівництво або придбання житла для учасників бойових дій, які брали участь в АТО / ООС, а також надання грошової компенсації вартості навчання за одним із рівнів освіти у ЗВО.
Щодо самого плану дій в частині захисту прав жителів окупованих територій, то він, на переконання адвокаційної менеджерки ZMINA Альони Луньової, містить прогресивні норми, як-от скасування дозвільної системи перетину лінії зіткнення, скасування дії закону про вільну економічну зону “Крим”, відновлення пасажирського транспортного сполучення з окупованими територіями, забезпечення права на пенсійні виплати та інше. “Утім, ці норми так і не були реалізовані, а тому мають перейти у новий план, який буде напрацьований. Але й стратегія має бути переглянута і суттєво уточнена в частині, яка стосується постраждалого населення”, – додала Луньова.
Альона ЛуньоваІнший напрям нацстратегії – протидія катуванням, неналежному та такому, що принижує гідність, поводженню та покаранню. Учасники слухань підкреслили, що попри реформи, які тривають у державі, катування все ще залишаються реальною проблемою для України.
У звіті Державного бюро розслідувань за 2018 рік сказано, що бюро розслідувало 22 справи проти правоохоронців за ознаками катувань та 442 – за ознаками перевищення влади, що супроводжувалося насильством. Водночас до вироків суду торік дійшли тільки дві справи щодо катувань, де фігурували правоохоронці (в одному випадку винного звільнили від відбування покарання), та 32 справи щодо перевищення влади.
Координаторка проектів ZMINA Маргарита Тарасова також вказує на проблему катувань: “Цього року ми разом з Омбудсманом досліджували 35 місць несвободи різного підпорядкування на предмет фіксації тілесних ушкоджень і виявили, що в жодному такому місці система фіксації не відповідає стандартам ООН, а саме Стамбульському протоколу”. За словами Тарасової, записи під час фіксації не лише робляться вкрай стисло, але дуже часто із використанням хибної термінології та в журналах, які не є медичною документацією. Тобто під час подальших судово-медичних експертиз використати їх буде неможливо.
Маргарита ТарасоваАле є й позитивні зрушення. Експертка додає, що стратегія з протидії катуванням, яку розробив новостворений департамент ГПУ, є досить виваженою і містить найголовніші складові – попередження, документування та розслідування катувань і реабілітація жертв.
На наступних комітетських слуханнях влада та громадські організації мають напрацювати нові документи для нацстратегії та плану дій до 2025 року.
