У річницю окупації Криму в Кропивницькому відкрилася фотовиставка “Історії з окупованого Криму”
22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук – це унікальна хроніка життя незаконно анексованого Росією півострова та документальне свідоцтво репресій щодо українських громадян, зокрема до представників кримськотатарського народу.
Масштабні переслідування почалися від першого дня окупації російськими військами АР Крим. У багатьох випадках з політичних мотивів до сьогодні було заарештовано понад 150 осіб – більшість із них кримські татари, – викрадено 43 українські активісти, з них 11 осіб вважаються зниклими безвісти, а один чоловік залишається під вартою.
Однією з жертв репресій з боку російської окупаційної адміністрації є позаштатний журналіст Радіо Свобода Владислав Єсипенко. У березні 2021 року він був затриманий ФСБ за сфабрикованими звинуваченнями й досі перебуває у в’язниці. Його дружина Катерина Єсипенко бореться за звільнення свого чоловіка.
“Напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну щонайменше 116 громадян України перебували в місцях позбавлення волі в Криму і на території Росії в межах політично мотивованого кримінального переслідування. Окупаційна влада продовжила застосовувати практику фабрикації кримінальних справ за “терористичними” та “екстремістськими” статтями, звинуваченнями щодо участі в незаконних збройних формуваннях, диверсіях, шпигунстві та незаконному зберіганні зброї чи вибухових речовин і після 24 лютого минулого року. Загальна кількість політв’язнів перевищила 150 осіб. За ґратами досі залишається і мій чоловік журналіст-фрилансер проєкту “Крим. Реалії” Владислав Єсипенко, затриманий 10 березня 2021 року в Криму під час виконання редакційного завдання. Його визнали винним у зберіганні та переробленні вибухового пристрою”, – говорить Єсипенко.
“Що стосується теми кримських політв’язнів, то після 24 лютого можна відзначити низку особливо негативних тенденцій. По-перше, ми спостерігаємо стрімке збільшення кількості цих справ, зокрема йдеться про жителів Херсонщини та Запоріжжя, які були затримані та примусово переміщені до тимчасово окупованого Криму. По-друге, вперше за дев’ять років окупації у в’язницях померли двоє українських політв’язнів – Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров – через ненадання медичної допомоги. На жаль, ще понад 20 осіб також мають значні проблеми зі здоров’ям і можуть стати новими жертвами РФ”, – зазначила головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Анна Ситнікова.
Під час відкриття фотовиставки голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик акцентувала і на тому, що за політично мотивованими обвинуваченнями окупаційна російська влада тримає за ґратами 15 журналістів: “Більшість із них – це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали з ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів – Ірину Данилович, Вілена Темер’янова й Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність”.
Тетяна ПечончикУпродовж 2016–2019 років одна з авторок фотовиставки “Історії з окупованого Криму” Аліна Смутко працювала в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії. Фотокамера Аліни фіксувала життя сімей, часто багатодітних, які залишилися без годувальника після масових арештів.
“Історії, які я і мої колеги, з якими ми разом працювали в Криму після окупації 14-го року, показуємо у своїх фотографіях, – це розповідь про боротьбу з несправедливістю по цей бік тюремних ґрат. Рідні політичних бранців пройшли через випробування обшуками о п’ятій ранку, залякуваннями та переслідуванням, погрозами та штрафами, численними судовими засіданнями, де вони мусили спостерігати, як система знущається з їхніх рідних, абсолютно безпідставно і незаконно тримаючи їх у судовому “акваріумі” та в СІЗО, звинувачуючи у фальсифікованих злочинах. І ця боротьба триває й досі, хоча нині в нас дуже мало засобів, щоб її побачити й показати світу”, – зазначила Смутко.
Презентовані світлини були зроблені з 2014 до 2019 року, доки автори ще могли їздити до Криму. Російська окупаційна адміністрація ввела для них заборону відвідувати півострів на строк від 10 до 35 років.
У жовтні минулого року фотовиставку “Історії з окупованого Криму” було представлено на міжпарламентському саміті Кримської платформи (м. Загреб, Хорватія), а також у грудні – під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
Кропивницький став другим містом, де фотовиставка “Історії з окупованого Криму” була презентована широкому загалу українських глядачів. Раніше вона відбулася в Хмельницькому, а також її буде показано в Чернівцях, Одесі, Луцьку і Львові.
Довідка. Фотовиставку створив Центр прав людини ZMINA в співпраці з Представництвом Президента України в АР Крим.
