У Загребі починається перший Парламентський саміт Кримської платформи
24 жовтня 2022 року у Загребі, Хорватія, розпочалися заходи у рамках першого Парламентського саміту Кримської платформи, зокрема – додаткова одноденна офлайн-програма змістовних дискусій, спрямованих на висвітлення важливих питань, які стосуються окупованого Кримського півострова.
Йшлося про перспективи притягнення Росії та російських посадовців до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в окупованому Криму, питання майбутньої реінтеграції Криму після деокупації, хорватський досвід реінтеграції територій і можливість його застосування в українських реаліях. Участь в обговоренні цих тем взяли українські посадовці та експерти, а також представники хорватського громадянського суспільства та колишні урядовці.
Панельні дискусії організовані Офісом Кримської платформи, який створено на базі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, спільно з експертами й неурядовими організаціями, які входять до Експертної мережі Кримської платформи — насамперед Центром прав людини ZMINA та Кримською правозахисною групою, а також хорватськими правозахисними організаціями.
Із привітальним відеоповідомленням виступили голови українського та хорватського парламентів Руслан Стефанчук та Гордан Яндрокович.
Захід відкрила панель “Окупований Крим і повномасштабна агресія Росії проти України: нові виклики у сфері прав людини”.
З 24 лютого 2022 року окупований Крим використовується Росією як плацдарм для повномасштабного вторгнення на материкову частину України. Для півострова це означає ще більшу ізоляцію та нову хвилю репресій, зокрема примусової мобілізації, яка триває на окупованому півострові з 21 вересня 2022 року і таргетована на представників корінного кримськотатарського народу.
“Від початку повномасштабного вторгнення Росії до України ситуація в Криму з правами людини драматично погіршилася. Вперше за останні кілька років правозахисники фіксують практику насильницьких зникнень громадян на півострові, а також жертв насильницьких зникнень до Криму завозять із окупованої частини Херсонської області”, – заявила голова правління Центру прав людини ZMINA, членкиня Експертної мережі Кримської платформи Тетяна Печончик.
Учасниці Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник, Аліна Фролова і Тетяна Печончик (зліва направо)“Останні вісім місяців Крим залишається в тіні, тому що більш жахливі події відбуваються в новоокупованих областях України, де російська армія чинить масові звірства. Але це не означає, що ситуація з правами людини в Криму залишається стабільною, вона суттєво погіршилася після 24 лютого”, – додала вона.
За словами Тетяни Печончик, окупанти незаконно утримують людей без надання доступу адвоката, без повідомлення рідних.
“Практиці насильницьких зникнень піддалася низка громадян. Зокрема, Ярослав Жук, Сергій Цигіпа, Ірина Горобцова, Іван Козлов, Маріа Гарсіа Калатаюд, Руслан Абдурахманов, Аппаз Куртамет. Однак достеменно ніхто не може сказати зараз, скільки саме людей є жертвами насильницьких зникнень і знаходяться в місцях позбавлення волі в окупованому Криму, оскільки часто їх тримають incommunicado”, – наголосила Печончик.
Окрім того, зауважила вона, значно посилився тиск і переслідування незалежних адвокатів та журналістів на окупованому півострові. Зокрема, у травні цього року в Криму були затримані й пізніше отримали штрафи та адміністративні арешти четверо кримськотатарських адвокатів, а саме: Едем Семедляєв, Назім Шейхмамбетов, Айдер Азаматов та Еміне Авамілєва. Троє адвокатів – Ліля Гемеджі, Рустем Кямілев і Назим Шейхмамбетов – були позбавлені адвокатського статусу та можливості продовжувати адвокатську діяльність.
“Це призвело до того, що чим далі, тим складніше знаходити нових адвокатів, які можуть захищати наших громадян в Криму”, – пояснила правозахисниця.
Також вона повідомила про продовження переслідувань журналістів у Криму: “Станом на зараз щонайменше 14 осіб – це професійні і громадянські журналісти – є політичними в’язнями й знаходяться в місцях несвободи. Двоє з них – Ірина Данілович та Вілен Темер’янов, який співпрацював з ініціативою “Кримська солідарність”, – були ув’язнені вже після 24 лютого”.
За даними Центру прав людини ZMINA, більше 150 громадян України є політичними в’язнями, які знаходяться або на території окупованого Криму, або були переміщені до місць позбавлення волі на територію Російської Федерації, при цьому три десятки з цих людей були ув’язнені вже після третьої хвилі російської агресії проти України.
Тетяна Печончик наголосила, що правозахисники багато років використовували всі можливі правові механізми щодо того, щоб захищати права людини в окупованому Криму.
“Для нас вже давно очевидно, що тільки деокупація Кримського півострова дозволить повернути туди верховенство права і права людини. Саме тому “Кримська платформа”, який об’єднує зараз вже пів сотні країн, є найдієвішим інструментом для того, щоб ми могли звільнити наших політв’язнів і поновити права людини на окупованому Кримському півострові”, – додала вона.
На панельній дискусії також обговорювалися переслідування кримськотатарського народу, геноциїдальні практики Російської Федерації в окупованому Криму, реалізація “кримського сценарію” на новоокупованих територіях України, а також використання Росією освіти як інструменту руйнування української ідентичності та мілітаризації молоді на окупованих територіях України.
Про це розповіли керівниця Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова, Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник та керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Захід модерував Дейв Елсероад, керівник відділу адвокації Фундації Домів прав людини.
У рамках першого дня саміту також відбулася презентація фотовиставки “Історії з окупованого Криму”, яку підготувала ZMINA.
Спеціальною подією став показ документального фільму, присвяченого політв’язню Наріману Джелялу.
Документальна стрічка присвячена історії Нарімана Джеляла, кримськотатарського активіста, політолога, журналіста та першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, якого затримали на початку осені 2021 після його відкритої участі в установчому саміті Кримської платформи в Києві. Окупаційний суд досі утримує Джеляла та братів Ахметових. Дружина та четверо дітей Нарімана чекають його вдома.
Документальний фільм, створений на основі інтерв’ю з рідними, друзями, однодумцями та захисниками Нарімана, описує його історію через призму політичних переслідувань Росією громадян України в окупованому Криму. Наразі саме киримли є переважною більшістю жертв окупаційного режиму.
З промовами під час обговорення фільму виступили заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, режисерка фільму Анна Цигима та дружина політв’язня та журналіста проєкту “Крим.Реалії” радіо “Вільна Європа/Радіо Свобода” Владислава Єсипенка Катерина Єсипенко.
Більш детально із програмою першого дня саміту можна ознайомитися тут.
Слідкувати за онлайн-трансляцією заходів саміту можна на фейсбук-сторінках Кримської платформи, Представництва Президента України в АР Крим і Центру прав людини ZMINA.
На 25 жовтня запланований основний офіційний день Парламентського саміту Кримської платформи. На саміт запрошені делегації з понад 50 країн та міжнародних інституцій. Загалом очікується участь близько 400 політиків з усього світу: представників парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського Парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади та Японії. Україна запросила також країни, які не є членами Кримської платформи, зокрема з Південної Америки, Африки та Азії.
Основна програма Саміту — пленарна сесія — розпочнеться з відеозвернення Президента України Володимира Зеленського до учасників заходу. Делегацію Верховної Ради України очолюватиме спікер українського парламенту Руслан Стефанчук. За підсумками роботи Саміту учасники ухвалять Спільну заяву. Перший Парламентський саміт висвітлюватимуть понад 200 акредитованих медійників.
Фото – Аліса Тімченко, Тетяна Печончик
