“Україна та Нідерланди проти Росії”: представники Мін’юсту і правозахисної спільноти обговорили історичне рішення ЄСПЛ
16 липня 2025 року в Міністерстві юстиції України відбулася панельна дискусія на тему “Рішення ЄСПЛ у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії” і його значення для захисту прав потерпілих від російської агресії”. Захід зібрав представників Міністерства юстиції України та правозахисної спільноти для обговорення наслідків рішення Великої палати Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), оголошеного 9 липня в Страсбурзі. Ця справа, найбільша в історії ЄСПЛ, об’єднує чотири заяви, охоплює період із 2014 року і стосується систематичних порушень прав людини на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включно зі збиттям літака рейсу MH17 у липні 2014 року, депортацією дітей, а також подіями повномасштабного вторгнення РФ.
Уповноважена в справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко підкреслила історичну цінність та важливість рішення ЄСПЛ. За її словами, це рішення стане дуже корисним інструментом для роботи майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Вона також акцентувала, що ЄСПЛ чітко вказав на мету, яка простежується в риториці та діях Російської Федерації: знищення України як суб’єкта міжнародного права.
Крім того, Сокоренко повідомила, що в ЄСПЛ перебуває понад 9 тисяч індивідуальних заяв, пов’язаних з агресією РФ із 2014 року. Більшість із цих справ, які були прокомуніковані уряду України, стосуються порушень прав людини в окупованому Криму, проте очікується, що після цього рішення ЄСПЛ розпочне масовий розгляд справ щодо Донбасу та повномасштабного вторгнення.
“Станом на зараз понад 600 індивідуальних заяв Європейський суд уже скерував Російській Федерації та поінформував про це Україну. Ми надавали позицію до цих справ. Але ці справи більше стосувалися розгляду індивідуальних позовів зі скаргами щодо порушень на тимчасово окупованій території Криму”, — зазначила Сокоренко.
Маргарита СокоренкоВона зауважила, що рішення в справі “Україна та Нідерланди проти Росії” є не крапкою, а важливим етапом, що відкриває нові можливості для захисту прав потерпілих та притягнення Росії до відповідальності.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко наголосив на безпрецедентному характері рішення ЄСПЛ. Він пояснив, що ЄСПЛ уперше в історії органічно поєднав оцінку військової агресії з її наслідками в контексті Європейської Конвенції з прав людини. Раніше в справах, що стосувалися воєнних конфліктів (як, наприклад, у справі “Грузія проти Росії”), ЄСПЛ обережно підходив до того, щоб поєднувати оцінку воєнних дій з порушеннями прав людини. Суд зазвичай розглядав ці питання окремо.
“Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях практично до цього рішення відмежовував різні підходи до кваліфікації фактів… Питання війни, оцінки фактично агресії, яка відбувається з усіма наслідками в контексті Європейської Конвенції з прав людини, в цьому рішенні знайшло абсолютно органічне ґрунтовне поєднання”, — зауважив Павліченко.
Олександр ПавліченкоОкремо виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини виділив конкретні заходи індивідуального характеру, визначені рішенням: негайне звільнення осіб, позбавлених волі до 16 вересня 2022 року на контрольованих РФ територіях, а також повернення депортованих дітей.
Директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало деталізував порушення, встановлені ЄСПЛ. Він зазначив, що суд прямо поклав відповідальність на Росію за збиття MH17, підкресливши, що “агенти держави Росія своїми активними діями збили літак і на них лежить відповідальність, на державі Росія, за загиблих 298 людей”.
Михайло ТарахкалоОсобливу увагу Тарахкало звернув на те, що ЄСПЛ жорстко розкритикував російську пропаганду. За словами експерта, суд прямо вказав, що “всі версії, які висувалися Російською Федерацією щодо збиття “боїнга”, були фактичною спробою відійти від відповідальності й заплутати офіційне розслідування“. Ця критика поширюється й на дезінформаційну кампанію Росії та її небажання до співпраці, що створює перешкоди для притягнення винних до відповідальності, крім тих кількох обвинувачених, уже засуджених у кримінальному провадженні в Окружному суді Гааги.
Аналітикиня та координаторка адвокатів Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG) Аліна Павлюк підкреслила, що рішення ЄСПЛ акумулює результати процесів, які відбуваються щодо України на різних міжнародних рівнях, зокрема щодо розслідування MH17, висновків Міжнародного кримінального суду і згадок про створення спеціального трибуналу та компенсаційного механізму.
Аліна ПавлюкПавлюк зазначила, що висновки ЄСПЛ мають велике значення для національного правосуддя України, особливо для розуміння контексту збройного конфлікту з 2014 року. За її словами, у рішеннях українських судів часто бракує повноцінної оцінки того, як збройний конфлікт розпочався ще в Криму у 2014 році, розвивався на Сході України й що відбувалося після повномасштабного вторгнення.
“ЄСПЛ дуже гарно показує цю прив’язку, як збройний конфлікт почався ще із ситуацією в Криму у 2014 році. Як це розвивалося на Сході України й що відбувалося саме після масштабного вторгнення. Такої повноцінної оцінки контексту, цих висновків насправді не вистачає в наших національних рішеннях судів, тому було б добре, якби можливість преюдиційного використання рішень ЄСПЛ було застосовано також на національному рівні”, — сказала вона.
Крім того, на думку Павлюк, висновки ЄСПЛ стануть основою для правової кваліфікації воєнних злочинів та розроблення аргументів у національних кримінальних провадженнях. Рішення також закладає ґрунт для розвитку кваліфікації злочинів проти людяності, що є відносно новою площиною для українського кримінального правосуддя.
Керівниця аналітичного департаменту Медійної ініціативи за права людини Любов Смачило акцентувала на свідченнях міжнародних та українських громадських організацій, які були взяті до уваги ЄСПЛ. За її словами, це підтверджує “право на правду” та доводить, що злочини, зафіксовані багатьма джерелами, є беззаперечними. Рішення також важливе для документування злочинів проти людяності, зокрема переслідування цивільних осіб, які чинять опір окупації.
“У своєму рішенні ЄСПЛ послався на звіти як міжнародних організацій, наприклад на Комісію ООН (з розслідування подій в Україні. — Ред.), так і на звіти українських громадських організацій, які документують порушення починаючи з 2014 року. Це означає (і тут немає вже ніяких заперечень), що РФ вчиняє ці злочини, оскільки різні організації й різні актори мають одні й ті самі докази”, — зазначила Смачило.
Любов СмачилоПравозахисниця підкреслила, що рішення ЄСПЛ також відзначає, що родини загиблих під час збиття MH17, і родини українців, які перебувають у полоні або зникли безвісти, зазнають нелюдського поводження через їхні страждання.
Експертка з питань міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська зосередилася на депортації українських дітей. Вона зазначила, що ЄСПЛ виправив “історичну помилку”, пов’язану з відсутністю реакції на депортації з 2014 року. Суд чітко визначив, що РФ послідовно депортує та примусово переміщує дітей, змінюючи законодавство для їхнього насильницького всиновлення.
“Суд говорить про те, що з 2014 року до 16 вересня 2022 року, але не тільки, Росія послідовно депортує, примусово переміщує українських дітей, вносить зміни до національного законодавства, щоб нав’язати цим дітям своє громадянство, зокрема полегшивши їхнє насильницьке передання російським родинам. Суд чітко називає форму такого передання — усиновлення. Не опіка, не тимчасова опіка, як це люблять вживати в РФ, а саме усиновлення”, — пояснила Рашевська.
Катерина РашевськаВона підкреслила, що суд спростував аргументи РФ про “евакуацію”, заявивши, що не існувало жодних легітимних підстав для вивезення дітей.
Коментуючи виконання рішення ЄСПЛ, Катерина Рашевська зауважила, що Росія з 2016 року є лідером за кількістю невиконаних рішень цього суду. Попри це, рішення має важливу цінність, оскільки його можна використовувати як інструмент у кількох напрямках. Насамперед — для посилення юридичної аргументації в Комітеті ООН з прав людини та інших міжнародних органах, зокрема щодо вичерпання засобів правового захисту. Також — для доведення дискримінаційного переслідування в Міжнародному кримінальному суді, що може сприяти кваліфікації злочинів як злочинів проти людяності чи навіть геноциду.
Крім цього, за її словами, це рішення може посилити подання заяв до міжнародного Реєстру збитків: хоча саме по собі воно не є автоматичним доказом депортації, його аргументація здатна підтримати подібні скарги. Нарешті, документ відкриває додаткові можливості для адвокації — від визнання індоктринації як окремої форми порушень проти дітей до просування створення незалежного механізму повернення викрадених дітей і цивільних полонених, а також запровадження відповідних санкційних ініціатив.
Директорка з юридичних питань Платформи прав людини Ольга Вдовенко зазначила, що ЄСПЛ визнав порушення Росією свободи вираження поглядів, включно з викраденням журналістів, перешкоджанням їхній діяльності, заподіянням тілесних ушкоджень, затриманням, а також блокуванням вебресурсів та захопленням українських радіочастот. Це підтверджує, що Росія веде не лише збройну, а й інформаційну війну проти України.
Андрій Яковлєв, Ольга ВдовенкоАдвокат, керівний партнер АО “Амбрела”, експерт із міжнародного гуманітарного права Медійної ініціативи за права людини Андрій Яковлєв підсумував історичне значення рішення. Він зазначив, що Європейський суд з прав людини, усвідомлюючи ймовірне невиконання Росією цього рішення, створив документ, який буде корисним для правозастосування та впливатиме на політику.
“Перше, що говорить про історичність рішення ЄСПЛ, — це, напевно, зріз епохи. Воно цікаве, бо бере свій початок дослідження обставин із 2014 року. Потім продовжується 2022 роком, і весь цей час це розглядається не як два окремих порушення та конфлікти, а як ціла єдина епоха”, — пояснив Яковлєв.
Він додав, що рішення ЄСПЛ спростовує російські наративи про “повстання” на Донбасі та “неоднозначність” подій, доводячи, що весь цей час в Україні тривав збройний конфлікт з РФ — війна. Суд встановив не просто окремі порушення, а “логічну, сплановану, тривалу і систематичну політику держави”, що дорівнює злочинам проти людяності та, у певному сенсі, геноциду, оскільки мала на меті знищення української державності та ідентичності.
Яковлєв також нагадав, що міжнародне гуманітарне право (МГП) не скасовує прав людини під час війни, а діє одночасно з ними. ЄСПЛ тлумачить права людини через роз’яснення, як це відбувається в МГП.
Модерувала захід голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Тетяна ПечончикТакож у межах заходу відбулася сесія запитань та відповідей з уповноваженою в справах Європейського суду з прав людини Маргаритою Сокоренко.
Захід організований Міністерством юстиції України спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні.
Переглянути відеозапис заходу можна за цим посиланням.
Варто зазначити, що звіти Центру прав людини ZMINA стали доказами в справі ЄСПЛ “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Нагадаємо, що раніше ZMINA повідомляла про те, що ЄСПЛ 25 червня 2024 року оголосив рішення по суті в міждержавній справі “Україна проти Росії (щодо Криму)” — першій із чотирьох міждержавних справ з позовами проти Росії у зв’язку з її нападом на Україну. Суд у Страсбурзі одноголосно визнав, що РФ масово та систематично порушувала права людей у Криму. У цьому рішенні також використано матеріали Центру прав людини ZMINA, зокрема спільне дослідження з Кримською правозахисною групою, де зафіксовано понад 350 фактів переслідування журналістів Росією в окупованому Криму.
