Українці стали толерантнішими й активніше захищають свої права: результати опитування
У Міжнародний день прав людини, який відзначають 10 грудня, були оприлюднені результати третьої хвилі загальнонаціонального дослідження “Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016–2020)”. Соціологічне опитування у 2020 році проводив Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва в співпраці з Центром прав людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Серед ціннісних пріоритетів українців надалі залишаються свобода (84 % респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (72 %) та безпека (63 %). Утім, як порівняти з 2016 роком, важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилася на 8 %. Натомість, порівнюючи з 2016 роком, на 6 % зросла кількість громадян, які вважають толерантність основоположною цінністю, адже у 2020 році її обрала третина опитаних українців.
ПРООН разом із партнерами вже втретє проводить масштабне дослідження щодо прав людини в Україні, але вперше в умовах глобальної кризи, спричиненої пандемією. Це, безумовно, вплинуло на результати опитування, адже дослідження виявило низку змін. Зокрема, серед позитивних тенденцій можна назвати готовність відстоювати свої права й толерантніше ставлення одне до одного, як зазначила менеджерка проєкту ПРООН “Права людини для України” Світлана Колишко.
“Пандемія COVID-19 зачепила абсолютно всіх і змусила людей переглянути свої погляди та ставлення до інших. У подоланні глобальної кризи важливу роль відіграють толерантність та повага до прав людини. Саме вони зможуть наблизити Україну до реалізації Цілей сталого розвитку та Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року”, – сказала пані Колишко.
Як порівняти з опитуванням 2018 року, цьогорічні результати свідчать про те, що переконаність у необхідності обмежувати в правах певні соціальні групи дещо зменшилася. Йдеться, зокрема, про колишніх засуджених (–3,8 %), представників ЛГБТКІ+-спільноти (–3,2 %), наркозалежних (–1,8 %), безхатьків (–1,8 %), людей із непопулярними політичними поглядами (–1,6 %) та ромів (–1,4 %).
Українці оцінили рівень дотримання прав людини в країні як нижчий за середній. Так, за п’ятибальною шкалою дотримання культурних прав було оцінене у 3,2 бала, політичних прав (право обирати владу та бути обраним, створювати політичні партії та громадські об’єднання, свобода мирних зібрань тощо) – у 3,1 бала, основоположних прав (право на життя, особисту свободу, свободу слова тощо) – у 2,9 бала, екологічних, соціально-економічних прав – у 2,5 бала.
Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, зауважив, що загалом цьогорічна оцінка щодо дотримання різноманітних прав дещо покращилася порівняно з результатами опитувань 2016 і 2018 років. “У 2020 році респонденти оцінили дотримання політичних та культурних прав вище, аніж під час попередніх опитувань. Проте більшість оцінок усе одно залишаються низькими: дотримання соціально-економічних та екологічних прав оцінюється респондентами значно нижче умовно задовільного рівня”, – зазначив він.
Криза також змусила українців активніше захищати свої права. Частка респондентів, які намагалися захистити свої права, зросла із 42 % у 2016 до 60 % у 2020 році. Також збільшилася частка тих, кому вдалося успішно відстояти свої права, – з 15 % у 2016 до 19 % у 2020-му.
Утім, окрім правових механізмів захисту своїх прав, як-от звернення до суду (16 %), українці продовжують використовувати неофіційні шляхи розв’язання питань, зокрема звернення до родичів або пошук потрібних знайомств (15 %).
У 2020 році змінилося ставлення українців і до самосуду. Зараз 60 % опитаних вважають самосуд неприпустимим у будь-якому разі, натомість у 2016 році так вважали лише 50 % опитаних. Водночас із 2016 року суттєво зменшилася частка респондентів, які готові виправдати самосуд за певних обставин, а також тих, хто вважає його єдиним можливим способом захистити права.
Згідно з даними опитування, 85 % українців за цей рік не брали участі в жодній акції протесту, навіть у соціальних мережах. Водночас для 25 % найефективнішим засобом захисту прав людини є розголос справи в ЗМІ, а 22 % вважає, що таких засобів немає.
“Хоча кількість людей, які підтримують самосуд, зменшилась, однак практично половина українців абсолютно не вірить у державні механізми захисту. Це свідчить про те, що криза правоохоронних та судових органів триває. Слабкі механізми захисту й зневіра призводять до падіння активності громадян, коли йдеться про захист їхніх прав. Це може мати негативні наслідки, адже ситуація в правозахисній сфері покращуються лише в тих країнах, де люди борються за свої права”, – зазначив експерт Центру прав людини ZMINA Володимир Яворський.
Більше про дослідження в інфографіці тут, текстову інформацію з інфографіки можна переглянути тут, відео з презентації дивіться за посиланням.
Загальна інформація:
Загальнонаціональне опитування, присвячене темі прав людини в Україні, проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва протягом 6–19 жовтня 2020 року. Загалом опитано 2002 респонденти методом “віч-на-віч” за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком непідконтрольних уряду України територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2 %.
Це вже третє загальнонаціональне дослідження “Що українці знають та думають про права людини”, яке проводиться Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA та за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
На нашому сайті можна також переглянути попередні дослідження за 2016 і 2018 роки.
Висловлені в дослідженні думки можуть не збігатися з позицією ПРООН чи Міністерства закордонних справ Данії.
