В окупованому Криму зросла кількість звинувачень у держзраді чи співпраці з іноземною державою – Тетяна Печончик
Після початку повномасштабної війни в окупованому Криму зросла кількість звинувачень у державній зраді або співпраці з іноземною державою за статтею 275.1 Кримінального кодексу Російської Федерації. Зараз правозахисники фіксують вісім таких справ, а до 2021 року їх не було взагалі.
Тетяна ПечончикПро це повідомила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик 24 червня під час Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи.
Печончик розповіла, що в перші роки окупації Криму там почали з’являтися політичні в’язні російського режиму:
“Утім, щоб стверджувати про політично мотивоване переслідування, ми мали базувати свої твердження на фактах і наводити докази для міжнародних організацій, які ні тоді, ні зараз не мають доступу до території окупованого Криму. Правозахисні організації фактично були єдиними, хто з великими ризиками, але міг працювати на території Кримського півострова. У 2016–2017 роках ми вирішили зібрати масив доказів з окупаційних судів про те, як порушується право на справедливий суд”.
Правозахисниця зазначила, що в умовах окупації до цього подібного ніхто не робив, тож потрібно було розробити методологію для оцінювання реалізації права на справедливий суд в умовах окупації. Тоді була створена група експертів з України та Молдови, яка розробила унікальну методологію.
“У своїй методології ми спиралися на міжнародні стандарти права на справедливий суд. У 2018 році за результатами цієї роботи був опублікований перший системний аналіз дотримання права на справедливий суд у політично мотивованих справах”, – каже Тетяна Печончик.
За її словами, в основу дослідження лягли 174 відвідування окупаційних судів і спостереження за тим, що відбувалося в дев’яти політично мотивованих справах. Це були справи Володимира Балуха, Сулеймана Кадирова, Ігоря Мовенка, Миколи Семени, Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза, “справа 26 лютого” та інші.
У своїй роботі правозахисники перевіряли таку гіпотезу: судова система, яка створена в умовах окупації, не здатна забезпечити ефективного захисту від незаконного переслідування в політично мотивованих процесах, розповідає Печончик. Вона додає: це дослідження стало важливим, бо показало на основі ретельно зібраного масиву даних, що не може бути справедливого суду в політично мотивованих справах в окупаційних судах.
Наразі в Криму введено жовтий рівень терористичної загрози, через що в більшості судів впроваджено заборони на відвідування “відкритих” судових процесів у межах “протидії терористичній загрозі”. У такий спосіб один з базових принципів справедливого суду – відкритість судових процесів – порушується на системному рівні, каже правозахисниця.
“Зараз зросла кількість звинувачень у державній зраді або співпраці з іноземною державою. Від початку 2024 року окупаційні суди почали розгляд справ проти восьми мешканців, хоча до 2021 року таких справ не було взагалі, а у 2021 і 2022 році розглянуто по одній справі за рік. Крім того, Росія судить українських військових за сам факт участі в бойових діях, порушуючи міжнародне гуманітарне право”, – продовжує голова Центру прав людини ZMINA.
Водночас на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей також починає створюватися так звана судова система. Про це zmina.info випустило кілька матеріалів. Читайте їх тут.
Довідково. Міжнародний форум Експертної мережі Кримської платформи відбувається в Києві 24–25 червня. Головна мета заходу – обговорити широкий спектр проблем, спричинених окупацією Криму та акваторій Чорного й Азовського морів; провести комплексне оцінювання дій експертного середовища, держави Україна та країн-партнерів; сформувати рекомендації щодо точок докладання зусиль та подальших дій задля забезпечення максимально ефективного використання ресурсів експертного середовища.
Серед учасників заходу – представники Експертної мережі Кримської платформи, незалежні експерти, представники державних органів України, міжнародних аналітичних центрів, неурядових організацій, представники дипломатичного корпусу країн – учасниць Міжнародної Кримської платформи та академічної спільноти.
