Видворення та відсутність державної допомоги: що може очікувати білорусів, які тікають від режиму до України
Міграційна політика України недружня до білорусів, які вимушені тікати від режиму Лукашенка, а замість влади білорусам допомагають громадські організації. Ба більше, перебувати в Україні небезпечно для біженців тому, що вона продовжує співпрацювати із силовиками Білорусі та видворяти людей із країни.
Про це повідомили правозахисники 21 липня під час пресконференції в Києві.
Як розповіла керівниця Free Belarus Center Паліна Бродік, минув уже майже рік, як розпочалися протести в Білорусі й білоруси почали виїжджати, зокрема до України, Польщі й Литви. Але серед цих країн саме Україна не вжила практично жодних дій для полегшення імміграції білоруських біженців. Хоча термін перебування для білорусів в Україні збільшили з 90 днів до 180, загальна сума днів на рік не змінилась, і таких дій не досить.
За словами Бродік, білорусам важко легалізувати своє перебування в Україні, знайти роботу, зареєструвати місце проживання. Крім того, перебувати тут небезпечно для біженців, тому що Україна продовжує видворяти людей. За даними Державної міграційної служби, у 2021 році з України видворили 16 громадян Білорусі або на батьківщину, або до третіх країн, повідомила правозахисниця.
“Незважаючи на те що в Білорусі досі застосовується смертна кара та нелюдські катування, Україна все ще відправляє людей назад і співпрацює з білоруськими силовиками”, – зауважила Бродік.
Паліна БродікВодночас, за її словами, в Україні відсутня державна підтримка біженців, тому ці функції виконують громадські організації: “Білоруси насамперед можуть розраховувати на допомогу білорусів в Україні, також допомагають безпосередньо українські правозахисні організації, але розраховувати на державу не варто”.
Так, організація Free Belarus Center надає білорусам в Україні юридичну, психологічну допомогу, тимчасове житло, допомагає речами, їжею і покриває екстрені медичні витрати. Паліна Бродік зазначила, що за час існування організації до них звернулося близько 700 білорусів по допомогу.
Також білорусам-біженцям допомагає, зокрема, Освітній дім прав людини в Чернігові. З липня 2020 року Освітній дім надав підтримку більш ніж 300 білоруським правозахисникам, журналістам та громадським активістам.
“Це термінова допомога в разі переїзду до України, а також через програму стажування. Насамперед ми створюємо такі умови, щоб людина могла залишитись у професії, продовжувати громадську активність, перебуваючи у відносно безпечних умовах. Багато хто також отримує юридичні консультації, психологічну та медичну допомогу”, – розповів директор Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергій Буров.
Він переконаний, що в Україні складна міграційна процедура захисту людини. Зазвичай білоруси не звертаються до міграційних органів по отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі у власній країні. По-перше, пояснює Буров, тому, що такий статус надається, коли немає можливості повернення на батьківщину, а білоруси насправді вважають своє перебування в Україні тимчасовим.
“По-друге, звернення по такий статус, на жаль, не покращує їхньої ситуації і, навпаки, ще більше обмежує в користуванні своїми правами”, – додає експерт.
Буров каже, що цю проблему могла б розв’язати процедура надання статусу “тимчасового захисту”, що передбачено законом. Людина в такому статусі не може бути вислана або примусово повернута до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека. Цей статус дозволив би тимчасово перебувати в Україні довше ніж 90 чи 180 днів.
Утім, як розповів координатор проєкту “Без кордонів” Максим Буткевич, цю процедуру на практиці держава не використовує, бо міграційна служба не вбачає в цьому потреби.
Максим БуткевичТакож, за словами правозахисника, органи влади, зокрема ДМС, зловживають поняттям захисту національної безпеки, не конкретизують його і через розмитість значення можуть видворяти вимушених мігрантів і біженців з країни. На цій підставі, наприклад, СБУ намагається видворити білоруського активіста Олексія Боленкова, який уже сім років живе в Україні та який брав участь у протестах під час Євромайдану у 2013–2014 роках. У квітні цього року співробітники СБУ прийшли до нього додому і хотіли вивезти його на кордон, але активіст подав скаргу до суду на це рішення.
СБУ вважає Боленкова небезпечним для українського суверенітету на підставі, зокрема, дописів анонімного телеграм-каналу ультраправих “Вольєр”, який неодноразово критикували правозахисні організації через профайлінг активістів та заклики до насильства.
За даними, на які посилається СБУ, Боленков є анархістом і в Україні нібито був причетний до нападів на діячів правого крила та ветеранів, хоча самі працівники СБУ жодних фактів щодо цього не наводять. Також активіста звинувачують в участі в акціях біля посольств Білорусі й Туреччини. Водночас, за інформацією Офісу генпрокурора, Боленков не є підозрюваним у жодному кримінальному провадженні в Україні.
“Фактично це видворення через те, що владі не подобаються політичні погляди людини й дії, які є абсолютно законними, як-от участь у мирних зібраннях. Та й анархістські погляди не заборонені законом”, – зазначає Буткевич.
Сам активіст стверджує, що докази проти нього зібрано нашвидкуруч і є безпідставними. За його словами, СБУ почала його переслідувати, коли він почав критикувати Арсена Авакова та викривати Сергія Коротких, який пов’язаний із КДБ Білорусі.
Учора, 20 липня, у Києві суд розглядав скаргу Боленкова на рішення СБУ щодо видворення його з України, засідання продовжиться сьогодні о 17:00, де стане відомо остаточне рішення про видворення.
Олексій БоленковНаостанок правозахисники закликали владу України дотримуватися прозорої та чіткої міграційної політики, дружньої до білоруських біженців та активістів.
“Ми закликаємо українські правоохоронні органи негайно припинити переслідування Олексія Боленкова та інших білоруських активістів, а також припинити співпрацю з білоруськими силовиками та режимом Лукашенка”, – зауважила координаторка проєктів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.
Відео з пресконференції дивіться тут.
Захід відбувся за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
