Як держава може компенсувати українцям за зруйноване майно внаслідок війни: аналіз законодавства | Центр прав людини ZMINA

Як держава може компенсувати українцям за зруйноване майно внаслідок війни: аналіз законодавства

A+ A-

Коаліція громадських організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії Росії проти України, проаналізувала українське законодавство і зареєстровані законопроєкти щодо захисту майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України.

Ілюстративне зображення

Як зазначають автори аналізу, станом на вересень 2022 зруйновано та пошкоджено щонайменше 135,8 тисячі житлових будівель, з яких 119,9 тисячі приватних будинків та 15,6 тисячі багатоквартирних, 0,2 тисячі гуртожитків. Щоденно кількість зруйнованих та пошкоджених житлових будівель збільшується. На дев’ятий рік збройної агресії проти України відсутній ефективний правовий механізм для захисту майнових прав постраждалого населення.

До повномасштабного вторгнення, у квітні 2014 року, держава законодавчо визначила, що компенсація матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Росію. Тільки в грудні 2019 та у вересні 2020 року були внесені зміни, які дозволили розпочати процес визначення розміру та ухвалювати рішення про надання грошової компенсації потерпілим, житло яких зруйноване внаслідок збройної агресії. 

Водночас держава так і не створила дієвого механізму надання грошової допомоги тим, чиє житло тільки пошкоджено (але не зруйновано), хоча і могло внаслідок цього стати непридатним для проживання.

Але повномасштабне вторгнення призвело до швидкого збільшення кількості зруйнованих та пошкоджених житлових будівель, розширення масштабу та географії їхнього місцерозташування. Для врегулювання ситуації, що склалася, уряд ухвалив низку нормативно-правових актів з цих питань. Також станом на жовтень 2022-го до Верховної Ради України внесено чотири законопроєкти про реєстрацію зруйнованого майна та відшкодування за це. 

Тож правозахисники в детальному аналізі відповідного чинного законодавства та поданих законопроєктів оцінюють ефективність документів і надають рекомендації щодо їхнього доопрацювання.