Як скандальний закон №4555-IX б’є по антикорупції та реінтеграції — Альона Луньова на подксті JustTalk Context
Нещодавні події, пов’язані з ухваленням скандального закону №4555-IX, викликали шквал обурення в українському суспільстві, спровокувавши масові акції протесту. Ці питання стали центральною темою обговорення в подкасті JustTalk Context за участі адвокаційної директорки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, керівника напряму “Правопорядок” у Лабораторії законодавчих ініціатив Євгена Крапивіна та експерта Аналітичної групи “Толк” Максима Єлігулашвілі.
Максим Єлігулашвілі, Альона Луньова, Євген КрапивінВони детально розібрали не лише зміст цього резонансного документа, а й ті руйнівні наслідки, які він несе для української антикорупційної інфраструктури та політики реінтеграції.
Альона Луньова констатувала, що обурення викликав не тільки сам зміст закону, а й безпрецедентна швидкість та непрозорість його ухвалення: “Дуже обурило те, як він приймався одним днем з порушеннями всіх процедур, яким чином просувався через парламент та як у законопроєкт про зниклих безвісти протягнули ці правки”.
Євген Крапивін додав, що “це була законотворча спецоперація” з метою обмеження діяльності антикорупційних органів: НАБУ і САП.
Особливе занепокоєння у правозахисників викликає дедалі частіше використання риторики про “російський слід” та зв’язки з окупованими територіями як інструменту тиску на опонентів та дискредитації неугодних.
“ZMINA тривалий час займається подоланням наслідків збройної агресії, і ми бачимо, як тематику зв’язків з окупованими територіями почали активно використовувати для тиску на опонентів. Зокрема, під приводом “російського сліду” блокують призначення, проводять обшуки, дискредитують кандидатів на важливі посади”, — зазначила Альона Луньова.
Правозахисниця навела яскравий приклад цієї небезпечної тенденції, нагадавши про ситуацію з конкурсом на очільника Бюро економічної безпеки. Цей конкурс чесно виграв детектив НАБУ Олександр Цивінський, проте проти нього було використано аргументи про “зв’язки з окупованими територіями”, аби зірвати призначення.
“Достатньо сказати, що мама кандидата отримує пенсію на окупованій території — і людину вже можна не призначати. Це політика дискредитації через “російський вплив”, яка шкодить не лише антикорупційним органам, а й загальній державній політиці реінтеграції. Такі підходи демонізують окуповані території, криміналізують контакт із людьми, які там залишаються, і підривають майбутнє мирного співжиття після деокупації”, — підкреслила адвокаційна директорка ZMINA.
Альона ЛуньоваЄвген Крапивін повністю підтвердив, що зв’язок з окупованими територіями дедалі частіше використовується як політичний інструмент для усунення незручних людей, що породжує небезпечну вибірковість: “У нас головнокомандувач (Ред. — Олександр Сирський) має родичів у РФ і сам про це говорить, але це не заважає йому виконувати обов’язки. Але для керівника БЕБ “зв’язок з РФ” став вироком. Така вибірковість виглядає як відверта спроба позбутися незручного кандидата. І це дуже небезпечно у контексті перехідного правосуддя”.
Крім прямого підриву роботи НАБУ та САП, новий закон №4555-IX відкриває можливість для безконтрольних дій Генеральної прокуратури, посилює тиск на слідчих і прокурорів, а також нівелює гарантії процесуальної незалежності. Альона Луньова підкреслила, що Україна, яка декларує намір приєднатися до Європейського Союзу, не може собі дозволити повертатися до практик вибіркового правосуддя, що нагадують часи авторитарних режимів.
“Антикорупційна інфраструктура була створена як відповідь на вимоги суспільства та міжнародних партнерів. Її підрив — це удар не лише по правосуддю, а й по довірі до України як держави. Якщо ми повертаємо вплив Генпрокуратури часів Януковича — це прямий сигнал, що ми готові відступити від курсу євроінтеграції”, — заявила Луньова, вказуючи на серйозність загроз для міжнародного іміджу України.
Правозахисники наголошують, що теми війни, окупації та деокупації повинні залишатися за межами політичних спекуляцій. “Ми виступаємо за те, щоб держава розбудовувала політику реінтеграції, а не використовувала війну як інструмент політичної боротьби. Уряд має захищати інституції, а не розвалювати їх під прикриттям патріотизму”, — йдеться у заяві правозахисників, опублікованій на сайті Центру прав людини ZMINA.
Повне відео подкасту JustTalk Context Справедливість під тиском: що стоїть за новим Законом №4555-IX? можна переглянути тут: https://www.youtube.com/live/XahH7JNy_aM
Аналіз законопроєкту №12414 від ЛЗІ: https://cutt.ly/hrPxMH5H
Аналіз законопроєкту №13533 від ЛЗІ: https://cutt.ly/BrP3L36n
