Як захистити постраждалих від війни українців: правозахисники озвучили законопроєкти, на які парламенту треба звернути увагу

5 вересня в Києві під час пресконференції правозахисники представили дорожню карту законопроєктів у сфері захисту прав постраждалих від війни, які треба ухвалити, відхилити чи доопрацювати парламенту. Зокрема, вже зараз треба підтримати ініціативи, які сприятимуть реінтеграції жителів в окупації.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила, що в перший день сесії Верховної Ради України Коаліція правозахисних організацій хоче привернути увагу депутатів до важливих законодавчих рішень, які необхідні для захисту постраждалих від збройної агресії. За її словами, робота над такими законопроєктами має відбуватися вже зараз, а не після деокупації всіх територій. 

Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA, представила “зелену” частину дорожньої карти – законопроєкти, які організації коаліції підтримують: 

“Ми вважаємо, що вже зараз треба ухвалювати законопроєкти щодо реінтеграції мешканців деокупованих територій. Один з них визначає адміністративну позасудову процедуру визнання фактів, які відбулися в окупації, – народження, смерть, укладення та розірвання шлюбу. Інший дозволить дітям та молоді, які вимушені були жити в окупації та здобули там освіту, підтвердити свої знання відповідно до українського законодавства. Цей законопроєкт уже був ухвалений у парламенті в першому читанні, і дуже важливо, щоб він під час розгляду в другому читанні зберіг ключові підходи, закладені авторами й підтримані народними депутатами”. 

Луньова наголосила: обидва законопроєкти не передбачають визнання документів, виданих в окупації. Натомість вони містять механізми, завдяки яким сотні тисяч українців, що з різних причин отримали документи в окупації, матимуть майбутнє в українській державі.

Альона Луньова

Як зазначають правозахисниці, на розгляді парламенту є також законопроєкти, які важливі для захисту постраждалих від війни, але їх варто доопрацювати. 

Серед таких законопроєктів, розповідає координаторка з адвокаційних питань БФ “Восток SOS” Юлія Матвійчук, – проєкт закону, який допоможе розмежувати правопорушення, передбачене ст. 111-1 Кримінального кодексу України, від інших суміжних правопорушень.

“Але в цьому проєкті доцільно переглянути запропоновану норму про звільнення від кримінальної відповідальності тих, кого примусово мобілізували до російської армії на тимчасово окупованих територіях, відповідно до слідчої та судової практики, що склалася протягом часу після реєстрації законопроєкту”, – коментує Матвійчук.

Також треба доопрацювати законопроєкт щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей. Матвійчук зазначила, що терміни “депортована дитина” та “примусово переміщена дитина” в цьому проєкті не співвідносяться з нормами міжнародного права. 

Крім того, в дорожній карті правозахисників є “червоні” законопроєкти, які варто відхилити через їхню серйозну загрозу. Один з таких проєктів – про запровадження безкоштовного проїзду для внутрішньо переміщених осіб на період дії воєнного стану. 

Анна Рассамахіна, адвокаційна менеджерка ГО “Крим-СОС”, зауважила, що ухвалення законопроєкту призведе до необґрунтованого навантаження на бюджет країни, а також до конфліктів у громадах. 

“Законопроєкт не містить балансу між публічними та приватними інтересами, немає детальних фінансових розрахунків. Ініціатива має виключно політичний характер і є популістською”, – каже Рассамахіна.

Також у “червоній зоні” дорожньої карти правозахисників законопроєкт про компенсації для жертв війни Росії проти України. Цей проєкт вважає кожного громадянина України жертвою агресії. Винятком є ті, хто підозрюється в злочині проти національної безпеки України.

Правозахисники кажуть, що попри безумовну важливість закону, який зможе захистити права постраждалих від війни українців, цей документ не містить дієвого механізму захисту та окреслює потерпілих у широкому значенні.

Голова КПГ Ольга Скрипник окремо зауважила, що держава має передбачити в бюджеті на наступний рік виплати для цивільних заручників, військовослужбовців у полоні та їхніх родин, адже кількість цих людей суттєво зросла, а фінансування не вистачає.

Юлія Матвійчук, Альона Луньова, Анна Рассамахіна та Ольга Скрипник (зліва направо)

Правозахисниця також закликала депутатів зробити роботу парламенту прозорішою та відкритішою для суспільства, забезпечити публікацію порядку денного засідань Ради, допустити до онлайн-участі в засіданнях комітетів представників громадськості, щоб ефективніше захищати права постраждалих українців.

Коаліція правозахисних організацій скерує дорожню карту всім народним депутатам України, а також окремо комунікуватиме з міжнародними партнерами законопроєкти, що стосуються реінтеграційних процесів.

З повним текстом дорожньої карти для парламенту можна ознайомитися тут. Відео з пресконференції – за посиланням.

Довідково. До Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток SOS”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.