Життя кримських татар в окупації: ZMINA організувала конференцію в Європарламенті

Центр прав людини ZMINA за підтримки Представництва України при Європейському Союзі та Офісу депутатки Європейського парламенту Анни Фотиги організував конференцію “Кримські татари після лютого 2022 року“ в Європейському парламенті в Брюсселі. Захід був присвячений трагічній даті 18 травня – Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Конференцію відкрили перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева, представник України при ЄС Всеволод Ченцов та спеціальний представник ЄС з прав людини Імон Гілмор.

Панель, яку модерувала голова ZMINA Тетяна Печончик, розпочалася з нагадування історії дати, яка зібрала учасників конференції.

“У ніч з 17 на 18 травня 1944 року відбулася депортація всього кримськотатарського народу — у вагонах для худоби їх вивезли до Середньої Азії та на Урал. В результаті депортації понад 46,2% з них загинули. Це був геноцид кримськотатарського народу. Кримські татари наполегливо вимагали відновлення своїх прав, повернення на батьківщину, захисту рідної мови та культури. Національний рух кримських татар обрав ненасильницький шлях боротьби і домігся повернення до Криму на початку 90-х років ХХ століття”, – розповіла кримськотатарська історикиня і журналістка Гульнара Абдуллаєва.

Гульнара Абдуллаєва

“26 червня 1991 року в Сімферополі розпочав роботу другий Курултай, який обрав єдиний вищий представницький орган кримськотатарського народу — Меджліс. Тоді кримські татари вирішили бути частиною незалежної України”, – додала Абдуллаєва. – “Проте минуло трохи більше 20 років, і у 2014 році український Крим зазнав другої російської окупації. У перші місяці окупації почалася хвиля політичних переслідувань, обшуків, арештів. Меджліс був оголошений екстремістською організацією, частина його представників була змушена залишити півострів, а ті, хто залишився в Криму, як і все населення півострова. опинилися в небезпеці”.

“За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за час окупації Криму до кримінальної відповідальності було притягнуто загалом 287 політв’язнів, з них 195 — представники корінного кримськотатарського народу. Зараз у місцях позбавлення волі перебувають 167 осіб, з них 116 кримських татар. Обмеження або випробувальний термін було застосовано щодо 37 осіб, у тому числі 19 кримських татар. 32 особи, з них 26 кримських татар, переслідуються. Загинуло 60 осіб, 28 з яких кримські татари”, – заявив член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Він підкреслив, що росіяни вперше після окупації застосували примусове психіатричне лікування до політв’язня Мамеда Довгополова — його помістили у психіатричну лікарню на п’ять років.

Відео з незаконно утримуваною Леніє Умеровою

Азіз Умеров розповів історію своєї сестри Леніє Умерової, ув’язненої за політичними мотивами: “Росія кинула мою сестру за ґрати. Її затримали при перетині кордону Грузії з Росією, коли вона їхала до окупованої Євпаторії доглядати за нашим онкохворим батьком. Через росіян її дорога додому обернулася позбавленням волі та звинуваченнями в шпигунстві. Леніє утримується в повністю ізольованому від зовнішнього світу СІЗО ФСБ “Лефортово”, прямо в самому серці імперії зла — Москві”. Тепер Леніє загрожує до 20 років позбавлення волі за сфабрикованими звинуваченнями.

“Наріман Джелял, брати Асан і Азіз Ахтемови засуджені за звинуваченням у диверсії до 13-17 років позбавлення волі. Вони ніколи не були на місці скоєння інкримінованого їм злочину. Пошкодження газопроводу склали близько 100 тисяч рублів. У вигляді штрафів було сплачено в 15 разів більшу суму. Але ні, потрібно ще покарати активістів за їхню громадянську позицію: ось, отримаєте загалом 45 років ув’язнення на трьох осіб”, – заявив головний редактор газети “Qirim” Бекір Мамут.

Він також згадав про Абдурешита Джеппарова — відомого в Криму правозахисника, якого звинувачують у дискредитації російської армії та зловживанні свободою інформації.

Ірина Сєдова, експертка Кримської правозахисної групи, розповіла історію Ірини Данилович, яку теж ув’язнили за політичними мотивами: “Її викрали на вулиці посеред дня, проти неї сфальсифікували кримінальну справу із застосуванням тортур. Її засудили до 7 років позбавлення волі за написання суспільно значущих текстів в мережі. Це не поодинокий випадок; щонайменше 15 журналістів і блогерів заарештовано в тимчасово окупованому Криму за їхню діяльність”.

Сєдова підкреслила, що брутальні порушення прав людини та переслідування відбуваються не лише проти корінних жителів Криму та українців, а й проти громадян іноземних держав: іспанський волонтер Мар’яно Гарсіа Калатаюд був заарештований і зараз утримується у Сімферопольському СІЗО без зв’язку з зовнішнім світом.

Українські правозахисники, родичі та колеги політв’язнів закликали міжнародну спільноту до дій: “Просто зараз в Україні ми боремося за мир і демократію. Тому ми просимо вас боротися за наш народ”. Вони закликали вимагати звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України, створити ефективні механізми звільнення полонених Росією цивільних, створити механізми забезпечення притягнення до відповідальності керівництва Російської Федерації та всіх воєнних злочинців, зібрати і упорядкувати дані про всіх осіб, причетних до незаконних затримань, жорстокого та такого, що принижує гідність, поводження з цивільним населенням, накласти на них персональні санкції, поширювати історії політичних в’язнів, цивільних заручників і військовополонених.

Спільні зусилля та потужна допомога наших європейських колег покладуть край цій безпідставній агресії Росії проти України. У цьому контексті Представник України при ЄС Всеволод Ченцов заявив: “Окупація Криму почалася ще в 2014 році, і ми сподіваємося, що з Криму почнеться і звільнення України. Люди в Криму відчувають вітер визволення, а росіяни налякані, бо той, хто має мету і бажання, обов’язково знайде шлях і переможе”.

“Ситуація кримських татар сьогодні вкрай непроста, але колись вони стануть частиною нашої родини. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли представники кримськотатарського народу стануть депутатами Європейського парламенту від України, зайнявши своє місце в різноманітній родині народів Європи”, – заявив Імон Гілмор, спеціальний представник ЄС з прав людини.

Крім того, ZMINA використала свій візит до Європарламенту для адвокаційних зустрічей з представниками Групи європейських консерваторів і реформістів, Групи Європейської народної партії, Групи Зелених та Президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою.

Під час перебування в Брюсселі ZMINA також організувала виставку та показ фільму та провела зустрічі з представниками Європейської служби зовнішніх справ, Європейської комісії, Представництва ЄС в Україні та Представництва Польщі при ЄС.