ZMINA, МІПЛ та ОМСТ презентували в ООН звіт про катування як злочин проти людяності під час війни Росії в Україні

19 березня у Женеві відбувся додатковий захід “Катування та свавільні затримання як злочини проти людяності під час війни Росії в Україні: правосуддя для тих, хто вижив” в рамках 58-ої сесії Ради ООН з прав людини.

Його організували Всесвітня організація проти катувань (OMCT), Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та Лікарі за права людини (PHR). 

Захід мав на меті привернути увагу до свавільних затримань, катування та сексуального насильства, які вчиняє російська армія в Україні від початку повномасштабного вторгнення, що прирівнюється до злочинів проти людяності. Ці злочини є частиною ширшої стратегії переслідування, спрямованої на придушення інакомислення, стирання української ідентичності та консолідацію контролю над окупованими територіями. 

Під час заходу правозахисники презентували звіт “Ти вірний Україні — ти нацист?” Катування та інші порушення як злочини проти людяності з боку російської армії в Україні”.

Як зазначила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, звіт ґрунтується на 63 глибинних інтерв’ю з цивільними особами, які прямо чи опосередковано постраждали та/або стали безпосередніми свідками катувань та інших видів жорстокого поводження з боку російських військових. Ці інтерв’ю були проведені організаціями МІПЛ та ZMINA телефоном та особисто під час 24 польових місій на звільнених територіях у Київській, Чернігівській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Херсонській областях. 

За її словами, аналіз доказів, зібраних за допомогою методології, розробленою спільно з ОМСТ, дозволив виявити низку закономірностей та відтворити ймовірний план нападу російських військ на цивільних в окупації.

“Патерн-аналіз задокументованих випадків показує, що катування цивільного населення в різних областях України не є серією поодиноких інцидентів, – сказала Печончик. – Катування вчинялися систематично, в контексті інших серйозних порушень прав людини та гуманітарного права, таких як насильницькі зникнення, позасудові вбивства, свавільні затримання, сексуальне насильство та відмова у праві на справедливий суд”. 

Як повідомила правозахисниця, контекстуальний аналіз демонструє, що ланцюжок подій від арешту постраждалих до їхнього звільнення або смерті від катувань у переважній більшості задокументованих випадків разючо схожий. 

“Це свідчить про те, що російські сили на всіх територіях дотримувалися спільного плану нападу: плану, спрямованого проти широкої групи цивільного населення, об’єднаної на основі політичних поглядів“, – додала вона.

Цю групу, за даними Печончик, росіяни ідентифікували за наступними маркерами: підписка на українські новини або українська музика на електронних пристроях; електронні пристрої без жодної збереженої інформації, сприйняті як спроба її приховати; контакти на електронних пристроях, зокрема родичів, сусідів чи інших знайомих, які служать в українській армії або органах правопорядку; записи про донати на користь української армії або проукраїнських волонтерських груп в історії банківських транзакцій; фотографії із зображенням елементів державного герба чи прапора України, герба чи прапора ЄС або США; публікації, коментарі та вподобання у соціальних мережах чм в “приватних” чатах, в яких постраждалі вказували, що вони не підтримують російське вторгнення; проживання поблизу позицій російської армії, які піддавалися обстрілам з боку української армії; спілкування українською мовою та інше.

Як повідомила Тетяна Печончик, у своєму дослідженні ZMINA, МІПЛ та ОМСТ дійшли до того ж висновку, що і Незалежна комісія ООН із розслідування подій в Україні, яка презентувала свій звіт в Женеві того ж дня: що насильницькі зникнення у тортури мають систематичний характер на окупованих Росією територіях, і їх слід розглядати як злочини проти людяності.

Під час заходу також виступили Любов Смачило, керівниця аналітичного відділу Медійної ініціативи за права людини; Ірина Баран-Ель-Галі, менеджерка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи; Саман Зіа-Заріфі, виконавчий директор “Лікарів за права людини”.

Його модерувала Евіндар Башбога, спеціалістка з прав людини Всесвітньої організації проти катувань (OMCT).

Із вступним словом також виступив Олександр Капустін, заступник Постійного представника України ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві.

Цей захід привернув увагу до переслідування цивільних осіб на окупованих територіях України та підкреслив нагальну потребу в міжнародній підтримці для звільнення затриманих цивільних осіб, активізації зусиль з документування та забезпечення правосуддя для тих, хто вижив.