ZMINA та МІПЛ закликали іноземні посольства боротися за українців, яких викрала Росія | Центр прав людини ZMINA

ZMINA та МІПЛ закликали іноземні посольства боротися за українців, яких викрала Росія

A+ A-

3 серпня у резиденції британського посла у Києві Центр прав людини ZMINA та Медійна ініціатива за права людини провели захід, присвячений свідченням цивільних заручників (Witness Testimony event) з представниками посольств різних країн, щоб посприяти звільненню українців, яких викрала Росія під час окупації.

Цей захід приурочений до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень, який світ відзначатиме 30 серпня. Тож організатори зустрічі закликали представників посольств комунікувати тему насильницьких зникнень українців протягом серпня.

Голова ZMINA Тетяна Печончик повідомила, що наразі точна кількість викрадених українців невідома:

“За даними Уповноваженого ВРУ з прав людини, більше 20 тисяч цивільних було викрадено. Але ми переконані: ці цифри більші. Наша організація з початку повномасштабної війни задокументувала 562 затримання активних громадян, журналістів, волонтерів, освітян тощо”.

Тетяна Печончик

Один з викрадених цивільних українців – активіст, журналіст, мешканець Нової Каховки Сергій Цигіпа, який вже більше року у полоні. Його затримали за активну проукраїнську позицію та журналістську діяльність. Завдяки його зусиллям у місті був проведений масовий захід громадянської непокори. Цигіпа також активно вів волонтерську діяльність, допомагав людям їжею та ліками.

Родина чоловіка тривалий час не знала про його місцезнаходження. Наразі відомо, що його тримають у СІЗО №2 у Сімферополі.

Його дружина Олена Цигіпа розповіла, що у день затримання чоловіка, 12 березня 2022, на блокпості окупантам імовірно вдалося відновити у телефоні чоловіка “докази” причетності до проукраїнської позиції, хоч він і ретельно видаляв весь контент.

Як стало відомо згодом, 16 березня 2022 року його вже вивезли до Криму. Лише у листопаді дружина отримала підтвердження, що чоловіка тримають у Сімферополі. Проти нього у грудні відкрили справу щодо шпигунства, а нещодавно Сергію вручили обвинувачення. При кожному виклику на слідчі дії Сергію Цигіпі відмовляють в адвокаті, якого найняла дружина. У грудні родина дізналася, що у Сергія катують та б’ють у СІЗО.

Олена Цигіпа

“Можна сказати, що я дистанційно знаходжуся у полоні з чоловіком, в мене серйозні проблеми зі здоров’ям, які з’явилися за останній рік. Тож прошу всіх присутніх тут проводити міжнародну адвокаційну роботу для звільнення викрадених цивільних українців. Цивільні у полоні знаходяться в таких самих умовах, як і військові, – над ними знущаються, їх катують, на них тиснуть. Нам, рідним викрадених, дуже потрібна ваша дипломатична допомога”, — сказала Олена Цигіпа.

Миколу Захожого росіяни викрали у березні 2022 року у Київській області. Чоловік повернувся додому за обміном у лютому цього року.

“Одного дня по дорозі на роботу мене затримали, зв’язали руки і зав’язали очі, скинули мене в яму і допитували, щоб отримати інформацію про українських військових. Згодом нас перевезли у наметовий табір, де не давали пити, а лише поливали водою, щоб ми мерзли. На ті позиції, де нас тримали, постійно прилітали снаряди”, — розповів Захожий.

Микола Захожий

Після табору їх перевезли до Курського СІЗО, де протягом всього утримання росіяни били та принижували чоловіків. Згодом етапували у Тульське СІЗО, де також відбувалися знущання. Захожий каже, що у всіх місцях, де його утримували, більшістю затриманих були цивільні.

“Складно розповісти, в яких умовах нас тримали, важко було не зламатися. Завдяки людям, з якими мене тримали, мені вдалося морально вистояти”, — ділиться чоловік. Він вважає, що потрапив на обмін через те, що росіяни видали його за військового, щоб не обмінювати українських бійців.

Катерина Огієвська, наречена викраденого на Чернігівщині у березні 2022 року Микити Бузінова, розповіла, що одразу після окупації росіяни обшукували та викрадали мешканців, яких підозрювали у співпраці з українськими військовими. Зокрема, вони затримали та допитували родину Бузінових – братів Володимира та Микиту, а також їхню маму. Катерину Огієвську росіяни також допитували при Микиті, погрожуючи їй автоматом, тим самим намагалися отримати якусь інформацію про “співпрацю” з українським військом.

Після допиту Микиту вивезли в невідомому напрямку. Рідні шукали його дев’ять місяців, і лише в листопаді він нібито знайшовся у бєлгородському СІЗО. Весь час родина писала заяви в ООН, Червоний Хрест, Координаційний штаб та Національну поліцію.

Катерина Огієвська та Тетяна Печончик

Перші місяці після затримання Микити Бузінова близьким було дуже важко, оскільки вони не знали, в якому статусі його шукати – серед живих чи серед вбитих. Батьки навіть здавали ДНК-тест і місяцями чекали результату. Зараз вони продовжують пошуки, адже збігів з ДНК не було, і рідні сподіваються на повернення хлопця.

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ), презентувала дипломатам дорожню карту звільнення заручників, яку МІПЛ розробила спільно з Коаліцією “Україна. П‘ята ранку”. За її словами, найперше необхідно створити окрему інституцію в Україні, яка б займалася виключно пошуком і звільненням цивільних заручників. Саме цей орган, переконана Решетилова, має залучити міжнародну спільноту до перемовин про безумовне звільнення цивільних українців, яких безпідставно утримує Росія.

“Ми бачимо, як Росія активно переміщує заручників все глибше і глибше по своїй країні. Ми знаємо про утримання громадян України зараз і в Мордовії, і в Грозному в Чечні. І наш страх полягає в тому, що якщо не відстежувати ці переміщення, ми можемо не знайти цих людей навіть після завершення війни. В історії України уже був такий досвід, коли і Радянський Союз, і Російська імперія вивозили мільйони українців у табори до Сибіру, і багато українських сімей досі шукають сліди своїх рідних і не знають, що з ними сталося. Це не лише наш раціональний страх як правозахисників, це страх всіх українців на генетичному рівні. Ми закликаємо міжнародну спільноту зробити все можливе, щоб це не повторилося в нашій історії”, — заявила Решетилова.

На заході були присутні представники більше 20 різних посольств, яких організатори закликали поширювати історії жертв насильницьких зникнень.