Коли військові іноземної держави на вулицях твого міста, відчуття, що тебе переслідують, постійне – переселенка з Криму про окупацію

У новому випуску програми “Ключ, який завжди зі мною…” історія правозахисниці з Криму Альони Луньової.

Альона Луньова – юристка, у 2013 році жила в Сімферополі, працювала в мережі правових приймалень. До того вже тривалий час працювала в правозахисному секторі.

У 2014 році переїхала на підконтрольну уряду територію. Нині живе в Києві, працює в громадській організації “Центр прав людини Zmina”. Спеціалізується на захисті прав людей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту та окупації.

“У 2013 році, коли розпочався Євромайдан, наша приймальня в повному складі підтримувала ці нечисленні збори, але у 2014 році, коли фактично почалась окупація, а до того дуже сильний рух Антимайдану, члени нашої приймальні були фактично мішенями для Антимайдану. Голову організації Сашу Дворецьку назвали зрадницею Криму. На неї фактично оголосили полювання. Ще одна наша юристка отримувала повідомлення, що все це соросівська проамериканська діяльність. Уже ставало небезпечно”.

За словами Альони Луньової, особисто вона не отримувала відкритих погроз, але відчуття небезпеки не полишало її від самого початку окупації.

“У ситуації, коли озброєні військові іноземної держави постійно на вулицях твого міста, ти не можеш почуватись у безпеці, це неможливо. Тому попри те, що прямих погроз я не отримувала, в Криму в той час було просто фізично дуже важко через постійне відчуття, ніби тебе переслідують”.

Альона згадує, як уперше зблизька побачила окупантів.

“26 лютого я була на мітингу, який відбувався перед Верховною Радою Криму. Наступного дня я їхала в Київ на день народження подруги й дізналася про те, що будівлю захопили. Коли я повернулася наступного дня, вже були ці військові. Вони були біля військових частин, але дуже близько я їх побачила 10 березня, коли ми з колежанкою, київською журналісткою, поїхали в Севастополь до заблокованого штабу Військово-Морських сил України. Там був заблокований мій друг, там ми дуже близько побачили російських військових і вперше побачили снайперів. На будівлях навколо штабу були снайпери. Це було дуже страшно”.

Повну розмову слухайте тут.