Кому люстрація, кому – конвалідація. Як Україна бачить майбутню реінтеграцію Донбасу та Криму

Кабмін ухвалив остаточний варіант документа про перехідний період для тимчасово окупованих територій.

Кабмін схвалив законопроєкт про основи державної політики перехідного періоду для тимчасово непідконтрольних Україні територій. Восени його внесуть на розгляд парламенту. У Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій документ назвали “рамковим”, що задає тон подальшим правовим напрацюванням для Донбасу та Криму після повернення під контроль України.

Фото: Getty Images. “Важливо, щоб законопроєкт не зробив життя людей, які постраждали від воєнного конфлікту, гіршим”, – експерти

Політичний маніфест

Розробляти законопроєкт про перехідний період почали у вересні 2020 року. Вперше 99 сторінок про правове поле для тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму, які повернуться під контроль України, презентували взимку 2021 року. Тоді в Міністерстві з питань реінтеграції пропонували впровадити елементи перехідного правосуддя, створити механізм визнання деяких юридичних документів, отриманих жителями тимчасово непідконтрольних Україні територій за період окупації, визначитися, кого чекає амністія після повернення Криму та Донбасу, а кого – люстрація.

Серед спірних моментів експерти називали пропозиції на рівні закону визнати Росію країною-окупантом і країною-агресором, вважаючи такі формулювання провокаційними, а також критикували пункти, що стосуються ревізії історії, а саме намірів України закріпити спеціальний день пам’яті жертв збройної агресії, створити музеї пам’яті в конкретних містах, знести всі пам’ятники, встановлені в період окупації.

“Нам важливо, щоб законопроєкт не зробив життя людей, які постраждали від воєнного конфлікту, гіршим”, – каже адвокаційна менеджерка ZMINA Альона Луньова.

Законопроєкт кілька разів редагували, виносили на публічне обговорення, вносили сотні правок. Процес підготовки затягувався, тому в червні рішенням РНБО Володимир Зеленський зобов’язав Кабмін закінчити підготовку документа до 4 серпня та передати його на розгляд Верховної Ради.

“Ми побачили спробу держави написати політичний маніфест про те, як вона бачить майбутню реінтеграцію тимчасово непідконтрольних територій. У законопроєкті сформульовано позицію України. І те, що вона нарешті оформилася, вже добре. Інше питання – як вона сформульована, наскільки коректно”, – каже Фокусу Олександр Павличенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. За словами експерта, головний недолік нинішнього документа якраз у тому, що йдеться просто про будівництво державної політики.

“Держава там є, а людини – немає”, – зазначає Павличенко.

Повний текст документа в міністерстві пообіцяли опублікувати після реєстрації законопроєкту у Верховній Раді. Поки що на сайті Кабміну є 10 ключових пунктів. Автори пропонують у перехідний період уніфікувати правові підходи щодо Донбасу та Криму, ввести до законодавства поняття перехідної юстиції, конвалідації, тимчасової окупації, окупаційних сил і окупаційної служби РФ, встановити обмеження для валюти країни-агресора в перехідний період, розділити конфліктний і постконфліктний періоди, ввести елементи перехідної юстиції, зокрема відповідальність за злочини, посилити соціальний зв’язок із тимчасово окупованими територіями, позначити напрям для пакета законопроєктів про перехідний період.

За словами Юни Потьомкіної, радниці міністра з питань реінтеграції, над документом працювали понад 100 осіб – представники міністерств, Генпрокуратури, громадських організацій, таких як Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр прав людини ZMINA. Міністерство після першого обговорення отримало 1020 сторінок правок. У документі залишилося багато дискусійних пунктів: наприклад, за словами радниці міністра, шкільні атестати, отримані під час окупації, Україна готова взяти до уваги, а дипломи про вищу освіту – поки ні.

Що в законі

“Ми не зрозуміли, чому в Кабміні не було відкритої дискусії, коли міністри підтримали законопроєкт, – дивується в розмові з Фокусом Олена Луньова, секретарка робочої групи з реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з правової реформи при президентові України. – Пропозиції щодо поліпшення документа були в багатьох міністерств, проводилися серйозні консультації, звучали негативні зауваження та висновки щодо законопроєкту, тому експертам було б цікаво почути фінальні обговорення”.

“Нам важливо, щоб законопроєкт не зробив життя людей, які постраждали від воєнного конфлікту, гіршим”, – пояснює Луньова. До останньої версії документа, яку бачили експерти, було досить претензій. Критикували загальний підхід до окупованих Донбасу та Криму, де функціонують різні правові механізми. Наприклад, у Криму працюють пенсійні фонди Росії, на тимчасово непідконтрольних територіях Донбасу – ні, тому в такому питанні в України різний рівень відповідальності.

Спірним залишається питання про ревізію минулого. За словами Луньової, у законопроєкті є пункти, які суперечать ідеї встановлення миру. Наприклад, автори законопроєкту пропонували переглянути дату початку окупації, яку закріплено в національному законодавстві, а також дату закінчення АТО. До останньої дати, за словами експертів, прив’язані виплати пільг. Поки закон працює, пільги є. Якщо дату закінчення АТО перенесуть на два роки назад, це погіршить становище людей.

Не подобалося експертам і те, що в законопроєкті пропонували чітко позначити місця для музеїв пам’яті. За словами Луньової, це не має бути законодавчим імперативом. Може, музей потрібен у Сімферополі, може, в Севастополі, а може – в Ялті. Коли окупація закінчиться, тоді питання можна винести на обговорення.

“Коли ми говорили про основи перехідного правосуддя, ми відзначали, що потрібно прописати рамки, каркас, щоб населення на підконтрольних і непідконтрольних територіях знало, які правила встановлять для всіх. Те, що ми бачимо зараз у законопроєкті, викличе в населення, м’яко кажучи, не найпозитивніші реакції”, – говорить Олександр Павличенко.

Поки що Київ диктує умови з позиції переможця і не сильно турбується про людей, вважає експерт.

Потрібно вирішувати вузькі питання

Експерти вважають, що переписувати історію та говорити, коли була окупація, не на часі. Україні потрібні окремі законопроєкти про люстрацію, про амністію, про конвалідацію (облік документів і угод, ухвалених і укладених на території ОРДЛО), які заповнять наявні правові лакуни.

“Потрібно розширити перелік документів, які зможуть визнати в Україні, визначитися, що робити з рішеннями судів про притягнення людей до відповідальності на окупованих територіях, – ми визнаємо ці вироки чи ні”, – продовжує Олена Луньова.

У Міністерстві не заперечують, що нинішній законопроєкт про основи державної політики перехідного періоду рамковий. Він задає тон і промальовує червоні лінії для подальших законодавчих ініціатив у цьому напрямі. На конкретні питання, як житимуть Донбас і Крим після реінтеграції, проєкт дає мало відповідей.

Зараз документ про перехідний період відправили на експертизу Венеційської комісії. За словами Юни Потьомкіної, це важливий процес, оскільки в законопроєкті прописано нестандартні для українського правового поля норми. Восени законопроєкт зареєструють у Верховній Раді, де вже парламентарії вирішуватимуть його подальшу долю.

Серафима Таран, для Фокуса